Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Л.Ж. Норкіна (Макіївка)

Реферат. В статті досліджується роль біблеїзмів у реалізацій авторської інтещії і в організації смислової структури твору. Визначено лінгвістичний статус біблеїзмів як мовних но-мінативних одиниць, відтворених в алю- зіях, цитатах і фразеологизмах. Біблеїзми виступають засобом формування виховної тематичної домінанти твору, що проявляється через сукупність підтем. В наслідок проведеного дослідження автор дійшов висновку, що біблеїзми становлять собою поліфункціональний мовленнєвий засіб, який поєднує в собі загально-лінгвістичну, стилістичну та педагогічну сутність.

Ключові слова: біблеїзм, алюзія, цитата, фразеологізм, виховна тематична домінанта, підтема.

Художня література, узагальнюючи досвід поколінь на рівні створення позитивних та негативних образів, дає можливість спостерігати, порівнювати, обирати за взірець тих чи інших героїв. Таким чином вона сприяє формуванню та втіленню морального ідеалу, який складається з моральних цінностей суспільства.

Письменники епохи Просвітництва приділяли особливу увагу романному жанру у зв’язку з тим, що в центрі роману знаходиться людська особистість, становлення і розвиток її характеру, самосвідомості, поведінки. Характерною рисою роману є його психологічна спрямованість [10, с.21], завдяки якій на сторінках літературного твору розкривається внутрішній світ людини, її погляди, прагнення, стосунки, ставлення та ін. Вирішуючи проблеми духовних цінностей, питання морального становлення особистості, шляхів і способів передачі суспільного досвіду новим поколінням, літературні твори (романи) виступають як засіб морального виховання людини і суспільства та характеризуються дидактизмом.

В літературі англійського Просвітництва чільне місце займа- ють романи пригодницькі, філософсько-сатиричні, родинно-побутові, автобіографічні, соціально-психологічні, історичні та виховні [1, с.102]. Подана класифікація є результатом літературознавчих досліджень. Однак роль мовних номінативних одиниць у визначенні жанрової приналежності творів залишається недостатньо висвітленою.

Метою статті є виявлення ролі біблеїзмів у реалізації авторської інтенції та у визначенні жанрової приналежності твору Д. Дефо «Ро-бінзон Крузо» до романів виховання. В даній роботі біблеїзм трактується як смисловий компонент номінативних одиниць (простих і складних), що передають зміст Біблії, біблійних сюжетів. Формами мовного виразу біблеїзмів виступають алюзії, фразеологізми, цитати.

Існують різні точки зору на жанрову приналежність роману «Робінзон Крузо». Історики літератури застосовували до роману різноманітні жанрові визначення: пригодницький роман, роман виховання, духовна автобіографія, острівна утопія, алегорична притча, класична ідилія вільного підприємництва, белетристичне тлумачення лок- ківської теорії суспільного договору [2, с.10].

Характерною рисою творів романного жанру є те, що роман із самих витоків живе пошуком незаперечного, авторитетного слова, а митець у тій чи іншій мірі підтримує цю тенденцію [3]. Подібним авторитетним словом в аналізованому творі виступає Біблія, як основа етично-релігійного виховання людини [12]. Світогляд людини того часу неможливо розглядати поза впливом на його свідомість релігійно-етичних норм, і «Робінзон Крузо» - безумовний доказ цього. Численні дослідники творчості Дефо не тільки знаходять в тексті роману асоціації з біблійними текстами, але й проводять аналогію між основною сюжетною лінією «Робінзона Крузо» і деякими старозапові- тними історіями [9]. Біблія - книга, добре відома простому народу, єдине джерело порівнянь у Дефо, для стилю якого в цілому не характерна велика кількість тропів [2, с.501].

Зважаючи на те, що основним завданням виховання є формування відносин особистості, варто зосередити увагу на духовному становленні головного героя роману та розвитку його характеру, самосвідомості й поведінки крізь призму формування його ставлення до релігії, людей, суспільства, матеріальних та моральних цінностей.

Чисельні міркування Робінзона, його ставлення до Бога, батьків, інших людей (дикуна П’ятниці, хлопчика Ксурі), повтори, описи властивих йому переживань формують виховну домінанту твору. Вона пронизує весь роман і знаходить своє віддзеркалення в біблеїзмах, що дозволяє віднести цей твір до жанру виховного роману. У композиції «Робінзона Крузо» біблеїзми виконують найважливішу роль, виступаючи носіями головних ідей.

У романі Д. Дефо одна з найважливіших функцій біблеїзмів полягає якраз в тому, щоб зорієнтувати читача на визначення домінуючої виховної теми твору. В “Робінзоні Крузо” автор порушує безліч життєво важливих для свого часу економічних, політичних, етичних питань, проблем работоргівлі, віротерпимості, свободи віросповідання, що тісно пов’язані між собою і виступають в творі в якості підтем виховної тематичної домінанти. Задум здійснює прогнозуючу єдність початку і кінця тексту шляхом добору тих підтем, за допомогою яких розгортатимуться події в творі. Підтеми виступають у ролі опорних точок для побудови цілісної картини повідомлення [7, с.107].Підтема містить в собі необхідні для розгортання тексту елементи, в даному випадку біблеїзми, що створюють в уяві читача відповідні асоціації з повчальними сюжетами Священного Писання.

У романі можна виділити ряд підтем (блудного сина, порушення синівського обов’язку, помірності, випробувань, рабства), що допомагають автору розкрити основну виховну домінанту, а також створити яскравий, повний суперечностей образ головного героя. Саме біблеїзми є тими смисловими віхами тексту, які допомагають читачу виділити підтеми, декодувати їх значення і співвідношення з основною темою роману, тобто визначити місце даної підтеми в ієрархії тексту. Біблійні цитати і алюзії передбачають введення автором нової підтеми, яка виконує тим самим функцію проспекції. Вони готують читача до сприйняття нового смислового епізоду, викликають відповідні асоціації, створюючи необхідний настрій, співзвучний емоційному стану героя.

Однією з провідних є підтема “блудного сина”. Про це свідчить той факт, що весь роман в цілому сприймається деякими дослідниками як варіація саме цього біблійного сюжету [2, с.12]. Вже з перших сторінок Дефо за допомогою різних стилістичних прийомів прагне збудити передчуття очікування, що з героєм станеться заслужене ним покарання. Дефо використовує для цього лексичний повтор словосполучення “my duty” в поєднанні з синонімічними лексичними одиницями “abandoning” і “the breach of...” в одному складному реченні: “... how justly I was overtaken by the judgment of Heaven for my wicked leaving my father’s house, and abandoning my duty ... reproached me with the contempt of advice, and the breach of my duty to God and my father” [11, с.12].

Автор акцентує увагу на тому, що гріх непокори волі батька пов’язан з непокірністю волі Божій. Сам Дефо вважав слухняність релігійним боргом дітей [15, с.122]. Асоціативний ланцюжок “порушення синівського обов’язку” - непокірність “батьківській волі” - “покарання”, готує до осмисленого сприйняття подальшої біблійної алюзії на Євангеліє від Луки [13]: “.and I resolved that I would, like а true repenting prodigal, go home to my father.” [11, с.13]. Отримане враження посилюється продовженням і розвитком алюзії з Нового Заповіту: “Had I now had the sense to the sense to have gone back to Hull, and have gone_home, I had been happy, and my father, an emblem of our Blessed Saviour’s parable, had even killed the fatted calf for me.” [11, с.18]. В уривку, що розвиває тему “блудного сина”, Дефо використовує прийом акумуляції, надаючи пряму цитацію біблійного вірша на рівні біблійної фразеологічної одиниці “to kill the fatted calf” (“радісно зустріти”). Автор робить перифраз даного епізоду в умовному плані (Subjunctive II Past), який має значення “сильного жалю”, “нереального бажання” в минулому. Мета Дефо - найточніше й достовірніше передати емоційний стан героя, його глибокий жаль і покаяння в попередніх помилках.

Алюзія на притчу про блудного сина логічно пов’язана зі ста- розаповітною біблійною алюзією на випробування пророка Іони [13]: “.as you made this voyage for а trial, you see what а taste Heaven has given you of what you see to expect if you persist; perhaps this is all befallen us at your account, like Jonah in the ship of Tarshish” [11, с.19].

Неправильно обраний, гріховний шлях закономірно спричиняє страждання , про які герой був попереджений. Проте для пророка Іони, як і для Робінзона Крузо, ця буря - ще не покарання, цілком ним заслужене, а лише застереження. Дана алюзія також пов’язана з підтемою важкої, повної тривог і небезпек морської подорожі. Вибір персонажа, у вуста якого Дефо вкладає слова, що містять розгорнуту алюзію на Книгу пророка Іони, також мотивований. До юного Робінзона, як і до пророка Іони, що “біг від лиця Господа”, звертається капітан корабля, що зближує цих двох безталанних мандрівників.

Таким чином, основною мовностилістичною функцією даної біблійної алюзії є введення підтеми подорожі, а також підтеми, що займає в романі досить значне місце - “порушення волі батька (земного і/або Небесного) і неминуча кара за свавілля”. Асоціація, що виникає в читача, підкріплюється звичними для Дефо повторами: “.if you do not go back, wherever you go, you will meet with nothing but disasters and disappointments till your father’s words are fulfilled upon you” [11, с19]. Це грізне пророцтво також вкладене автором у вуста капітана.

Тема помірності вводиться повчанням батька юному Робінзо- ну. Це вираз життєвої мудрості, накопиченої довгим досвідом старого: “...the middle state... the best state in the world, the most suited to human happiness” [11, с.9]. Тема помірності вводиться за допомогою алюзії на «Книгу притчей Соломонових» [13]: “.the wise man gave his testimony to. the just standard of true felicity, when he prayed to have neither poverty or riches” [11, с.9]. Ця фраза знаходиться якраз в середині монологу збагаченого життєвим досвідом батька, який так само, як і біблійний мудрець, віддав перевагу “золотій середині”. Весь монолог побудовано на антитезі. З одного боку, протиставляються бідність і багатство, а з іншого - страждання “the calamities of life. shared among the upper and the laver part of mankind” і щастя “placed in the middle of the two extremes”.

В цьому епізоді Д. Дефо використовує ще один стилістичний прийом - лексичний повтор синонімічних одиниць. Зв’язки лексичного характеру створюються спільністю емоційних, оцінних, а також функціонально-стилістичних конотацій. Усі вище перелічені синоніми є конотаціями для денотата “the middle state”, тобто мають єдиного референта. Колізія, що лежить в основі фабули, має суспільне - в широкому смислі слова - значення. За героями - суб’єктами конфліктної ситуації - стоять певні групи людей і типи відносин зі світом, що протиставляються один одному [4, с.108]. Як пише Ю.М. Лотман, “в основі внутрішньої організації елементів тексту покладено принцип бінарної семантичної опозиції: світ розподіляється на багатих і бідних, правовірних і єретиків, освічених і неосвічених, людей Природи і людей Суспільства, ворогів і друзів <...>. Виникають уявлення про грішних і праведних землях, антитеза цивілізованої Європи та безлюдного острову.” [5, с.287].

Наприкінці роману різко знижується кількість біблеїзмів. Герой захоплений вже зовсім іншими турботами, йому ніколи вдаватися до благочестивих роздумів, аналізувати свої вчинки. Устрій його життя різко змінився, труднощі і негоди залишилися позаду, Робінзон несподівано для себе став багатою людиною. Його основна мета - якомога вигідніше й надійніше розмістити свій капітал, навіть знехтувавши Божою заповіддю любові до близьких. У зв’язку з цим у канву роману підключається наступна підтема.

Проблема рабства - одна з важливих підтем в романі «Роб- інзон Крузо», зумовлена, перш за все, соціально-політичною і економічною ситуацією в Англії XVIII століття, коли работоргівля була не останньою в статті прибутку. Відношення самого Д. Дефо до проблеми рабства було подвійним. З одного боку, Дефо був одним із перших, хто виступив в літературі проти жорстокого ставлення до чорношкірих невільників і проти торговців людськими душами. Проте в своїх трактатах на економічні теми Дефо визнавав розвиток работоргівлі одиним з ефективних способів оздоровлення британської комерції [8].

У романі підтема рабства розкривається в епізоді, присвяченому опису складних відносин Робінзона, що потрапив у полон до піратів, з хлопчиком Ксурі. За період митарств морем після їх сумісної втечі Робінзон встиг прив’язатися до Ксурі. Однак, незважаючи на це, він все ж таки продав його за 60 монет: “.he offered me also sixty pieces of eight more for my boy Xury.” [11, с.37]. Даний уривок не містить біблійної алюзії. Проте англійський літературознавець Ян Уотте відзначає, що Ксурі продано за суму, яка рівно вдвічі перевищує ту, що одержав Іуда за зраду Христа [14, с.15]. У Біблії є ряд вказівок на те, що ціна, призначена першосвященниками за життя Ісу- са, була невелика. Ще в Старому Заповіті згадується 30 срібників як ціна раба - цю суму належало сплатити господарю раба, померлого з чиєїсь вини, а пророк Захара говорить про небесного Пастиря, зрадженого людьми за нікчемну ціну [6, с.346]. Очевидно, що в романі Дефо це не випадковий збіг, а завуальований натяк на те, що в Англії XVIII століття совість стала продаватися вдвічі дорожче, ніж за часів Понтія Пілата. Робінзон Крузо продав хлопчика, оскільки встиг усвідомити свої права на нього, про що свідчить присвійний займенник “my boy”.

У романі Д. Дефо біблеїзми - ключ, що допомагає декодувати текст і повніше зрозуміти авторську інтенцію. Процесом відбору і розподілу тих конкретних слів, які увійдуть до тексту, керує задум. Завдання такого відбору і розподілу полягає в тому, щоб одержані в результаті мовні вирази викликали в партнера з комунікації уявлення про ті предмети дійсності, які визначаються задумом [7, с.108]. У чи- тачів-сучасників Дефо кожне посилання на добре відомі їм рядки Священного Писання викликало певні відчуття й асоціації - читацькі емоції, співзвучні емоціям персонажа і/або автора [4, с.82]. Задум тексту є інформацією, розрахованою на певну дію - вплив на її одержувача, його світогляд, сприйняття оточення, лінію поведінки в родині та суспільстві. Тематичною домінантою роману, як компоненти авторського задуму, виступає моральне виховання. Мовними одиниця- ми-виразниками цієї домінанти є біблеїзми (біблійні алюзії, фразеологізми, цитати). Вилучення їх з тексту призводить до значного спотворення ідейного змісту твору та призводить до зміни жанру «Робінзона Крузо», перетворюючи роман виховання на розважальне пригодницьке читання.

ЛІТЕРАТУРА

Аникин Г.В. Михальская Н.П. История английской литератур: Учеб. Для студ. пед. ин-тов. - М.: Высш. шк., 1985. - 431 с.

Атарова К.Н. Составление, вступительная статья, комментарий. - В кн.: Д. Дефо Робинзон Крузо. - М.: Высш. шк., 1990. - 305 с.

Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. - М., 1975. - 284с.

Долинин К.А. Интерпретация текста (Французский язык). - М.: Просвещение, 1985. - 288 с.

Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: Искусство, 1970. - 174 с.

Николаюк Н.Г. Библейское слово в нашей речи (Словарь-справочник). СПб., 1998. - 448 с.

Новиков А.И. Семантика текста и ее формализация. - М.: Наука, 1983. - 215 с.

Урнов Д.М. Дефо: (Серия ЖЗЛ). - М.: Молодая гвардия, 1978. - 256 с.

Шевель А.В. Структурно-композиционные особенности романов Д. Дефо. Львов, 1985. - 218 с.

Эсалнек А.Я. Типология романа (теоретический и историко-литературный аспекты). - М.: МГУ, 1992. - 159 с.

Defoe D. Robinson Crusoe (The Life and Strange Surprising Adventures of Robinson Crusoe; of York, Mariner Written by Himself), 1719. Penguin Books, 1994. - 304 p.

Earle Р. The World of Defoe. - London: Weidenfeld and Nicolson, 1976. - 353 p.

Holy Bible. The New King James Version (Containing the Old and New Testaments) American Bible Society. - NY, 1982. - 1074 p.

Maltzev V.A. An Introduction to Linguistic Poetics. - Минск: Высш. шк., 1980. - 327 p.

Novak M.E. Defoe and the Nature of Man. - Lond., 1963. - 176 p.