Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Т. В. Василькова,
кандидат економічних наук

В. А. Таращенко,
Національний університет ДПС України

У статті проаналізовано пільговий механізм оподаткування в Україні. Виявлено основні соціально-економічні наслідки надання пільг і запропоновано шляхи раціоналізації пільгового оподаткування в Україні з метою розвитку соціально-економічних процесів.

The article analyses the preferential mechanism of the taxation in Ukraine. The basic social and economic results of granting of privileges that are found out. It is offered directions of rationalisation of the preferential taxation in Ukraine for the purpose of development of social and economic processes.

Ключові слова: пільги, податкове регулювання, соціально-економічні наслідки.

Податкова політика держави повинна сприяти створенню ринкових умов в країні, розвитку соціально-економічного потенціалу. Це досягається внаслідок використання системи форм і методів податкового регулювання, одним із інструментів якого є пільговий механізм оподаткування. Вивчення останнього на основі використання принципів логічного та системного аналізу і синтезу, методів економічного аналізу дозволяє сформувати уявлення про якісний та кількісний вплив податкових пільг на соціально-економічні процеси в державі.

Проблеми пільгового оподаткування у вітчизняній науковій літературі висвітлено не досить широко.

Серед вітчизняних авторів, які досліджували теоретичні та прагматичні аспекти податкових пільг, доцільно виділити такі праці:

Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду / Соколовська А. М., Єфименко Т. І., Луніна І. О. та ін. - К.: НДФІ, 2006.-320 с.

Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001 - 362 с.

Налогообложение: теории, проблемы, решения / В. П. Вишневский, А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская и др.; под общ. ред. В. П. Вишневского. - Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.

Проте вказані дослідження здебільшого мають фіскальне спрямування. Негативні соціально-економічні тенденції, що наявні в Україні, характеризуються неконструктивною структурою оподаткування, диференціацією суспільства за майновою ознакою, зростанням соціального напруження в суспільстві тощо. Метою даної роботи є аналіз існуючої практики використання податкових пільг в Україні та розробка рекомендацій з удосконалення пільгового механізму оподаткування з метою скорочення бюджетних втрат і зростання соціально- економічного розвитку держави.

Кожній державі притаманна своя податкова система, ефективність якої визначається фіскальним і регулятивним потенціалом. Історія фінансової думки свідчить, що досягнення соціально-економічного розвитку в сучасній демократичній державі неможливе без використання важелів податкового регулювання. Ефективність останніх ґрунтується на певних, об’єктивно зумовлених засадах податкової політики, формах і методах оподаткування, адекватних відповідному етапу соціально-економічного розвитку.

Однією з головних цілей розвитку податкової системи України є недопущення податкової дискримінації, виявом якої є необґрунтоване надання податкових пільг суб’єктам оподаткування. Згідно з Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу [1] передбачено „.. .обґрунтування найбільш прийнятних шляхів адаптації законодавства України до законодавства ЄС та аналіз наслідків внесення відповідних змін до чинного законодавства”. Проектом Податкового кодексу [7] встановлено: „Забороняється встановлювати будь-які дискримінаційні ставки, пільги та умови оподаткування. Запровадження податків повинно бути економічно обґрунтованим та соціально справедливим”, що в законодавчій площині не суперечить тенденціям розвитку податкових систем демократичних, більш розвинених країн.

У зв’язку з цим виникають питання: наскільки реалії розвитку соціально-економічних процесів в Україні відповідають задекларованим принципам і яке місце в такому розвитку займає оподаткування в цілому та пільги зокрема.

Як свідчать отримані дані (табл. 1), протягом 2001-2006 років в Україні фіксується стабільне зростання економічних показників.

Величина ВВП щорічно зростала, значно випереджаючи темп інфляції. Щодо попереднього року найбільше зростання ВВП відбулося в 2004 році (на 29,1 %), найменше - в 2002 році (на 10,6 %). Оскільки зростання ВВП у розрахунку на одну особу відбувалося швидшими темпами порівняно з темпами росту ВВП на величину в межах 0,8-1,1 %, а в 2001 році - на 2,0 %, то можна стверджувати що, на перший погляд, за 2001-2006 рр. соціально-економічний стан держави зазнавав позитивних змін. Проте перевищення темпів зростання доходів населення, номінальної та реальної зарплати над темпом зростання ВВП не є позитивним показником, оскільки, як відомо, це призводить до зростання інфляції.

Як відомо, для забезпечення виконання своїх функцій держава акумулює у бюджеті країни грошові ресурси. Головним джерелом наповнення бюджету у більшості країн світу є податкові надходження, рівень яких визначає ефективність податкової системи.

У таблиці подано дані щодо структури Зведеного бюджету України за 2002-2006 рр. (табл. 2):

Таблиця2 Структура доходів Зведеного бюджету України в 2002-2006 рр. (%), (розраховано за даними Держкомстату України [10, с. 50]),

З отриманих даних видно, що доходи Зведеного бюджету України на69,0-73,3 % складаються з податкових надходжень.

З огляду на наведене вище, необхідно зазначити, що система оподаткування залишається важливим інструментом акумуляції ресурсів для виконання державою покладених на неї функцій, макроекономічного регулювання, соціально-економічного розвитку тощо.

Регуляторний потенціал податків та оподаткування розкривається через застосування інструментів податкового регулювання, особливе місце серед яких займають податкові пільги.

Податкова пільга як „... передбачене і регламентоване нормами податкового законодавства за наявності об’єкта оподаткування відхилення від нормативних вимог оподаткування, що відбувається у формі повного або часткового звільнення платників від сплати податку з метою полегшення податкового тягаря” [9, с. 15] здатна породжувати як негативні, так і позитивні ефекти в фіскальній сфері, розвитку соціально-економічних процесів тощо.

З метою визначення впливу пільгового механізму оподаткування на розвиток соціально- економічних процесів розглянемо обсяг і структуру податкових пільг, втрати бюджету через їх надання.

Проте перед тим, як проаналізувати факти, доцільно розглянути методику розрахунків втрат бюджету від надання податкових пільг.

Для оцінки впливу пільг по податкових платежах на доходи бюджету в різних країнах, у тому числі і в Україні, застосовують метод втрачених доходів. Згідно з останнім втрати бюджету розраховуються як різниця між сумою податків, яку б сплатило підприємство в разі відсутності пільг, та сумою фактично сплачених податків. Недоліком даного методу є не врахування можливого впливу на бюджет зміни поведінки платників податків [9, с. 183].

В Україні перелік податкових пільг та їх поділ на такі, що призводять та не призводять до втрат бюджетних надходжень, станом на 01.03.2008 року встановлюється Довідником ДПА за № 45.

Разом з тим Наказом ДПА України та Держкомстату України від 23.07.2004 року № 419/453 затверджено Правила обліку податку на додану вартість, метою розробки та впровадження яких є вдосконалення обчислення впливу пільг із ПДВ на формування дохідної частини Державного бюджету України.

Бюджетні втрати з податку на додану вартість визначаються як сума податку на додану вартість, визначена, виходячи з доданої вартості, що не надійде до державного бюджету внаслідок застосування платниками податку пільг з цього податку. Алгоритм розрахунку не внесених до державного бюджету сум податку на додану вартість через отримання пільг визначений цими Правилами [8].

Дані таблиці 3 свідчать, що в 2004-2007 рр. загальний обсяг податкових пільг збільшився з 66 024 807 тис. грн до 103 451 219 тис. грн, або в 1,57 раза. Втрати зведеного бюджету при цьому зросли з 12 550 461 тис. грн у 2004 році до 17 472 201 тис. грн у 2007 році, або в 1,4 раза. Таким чином, зростання наданих пільг відбувається швидше від темпів зростання бюджетних втрат, що, з одного боку, є позитивним результатом ефективності використання пільг, тоді як з іншого - сам факт зростання втрат бюджету в результаті надання податкових пільг вказує на недосконалість податкового регулювання.

У 2007 році у загальному обсязі податкових пільг понад 97 % займають пільги за трьома податками: податок на додану вартість, податок на прибуток та акцизний збір.

Оскільки між реальним ВВП, дохідною частиною бюджету та основними бюджетоформуючими податками, а саме: ПДВ та податком на прибуток підприємств, існує тісний кореляційний зв’язок (більше 0,5), то останні мають високу залежність від бази оподаткування. На відміну від них акцизний збір має низьку залежність від бази оподаткування, оскільки коефіцієнт кореляції становить 0,286 [5, с. 194].

Дані (див. табл. 3) переконують, що акцент пільгового механізму оподаткування уряд скеровує на податок на додану вартість. У 2004 році сума наданих пільг з ПДВ становила 56 198 116 тис. грн (85,1 % від загального обсягу пільг), тоді як втрати від пільгз цього податку становили 10 800 695 тис. грн (86,1 %). У 2007 році сума наданих пільг з ПДВ зросла до 85 062 506 тис. грн (82,2 %), а втрати - до 15 969 492 тис. грн (91,4 %). Таким чином, питома вага наданих пільг з податку на додану вартість зменшилася на 2,9 процентних пункти, тоді як частка втрат бюджету зросла на 5,3 процентних пункти.

Таблиця3 Динаміка сум наданих пільг у розрізі платежів за 2004 - 2007 рр. (за даними ДПА)

тис. грн

Даний аналіз буде неповним, якщо не розглянути, хто саме користується пільгами з податку з доданої вартості. За даними ДПА (табл. 4), у 2007 році загальна сума пільг з ПДВ становила 85 062 506,5 тис. грн, з яких 84 921 310,2 тис. грн. було надано юридичним особам і лише 141 196,2 тис. грн - фізичним особам. Сума втрат до зведеного бюджету відповідно становила 15 940 696,7 тис. грн і 28 794,9 тис. грн Загальна сума надходжень з податку на додану вартість до зведеного бюджету в 2007 році - 17 700 376 тис. грн.

Таблиця 4

Обсяги втрат бюджетних надходжень по фактично отриманих платниками пільгах у розрізі податків по Україні в 2007 році (за даними ДПА) тис. грн

Як свідчать дані, сума надходжень з податку на додану вартість дорівнює бюджетним втратам, тоді як сама сума наданих пільг значно перевищує надходження. Надані пільги переважно спрямовані на підтримку юридичних осіб і продаж товарів на внутрішньому ринку, піднімаючи рентабельність діяльності. Так, динаміка продажу товарів і рентабельність операційної діяльності в промисловості була наступною (табл. 5):

Таблиця 5

Динаміка обсягу реалізованої продукції та рентабельності операційної діяльності промислових підприємств у 2000-2006 рр. (за даними Держкомстату України [10, с. 25,56])

Протягом 2000-2002 рр. рентабельність діяльності промислових підприємств зменшувалася, а з 2003 року почала поступово зростати. Вочевидь, зниження рентабельності було зумовлене низькими цінами на продукцію хімічної та нафтохімічної промисловості, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, значна частка якої експортувалася за кордон. У зв’язку з зростанням світових цін на продукцію та наявністю пільги щодо нульової ставки ПДВ з експортних операцій рентабельність операційної діяльності вказаних галузей з 2003 року почала зростати.

Оскільки кінцевим споживачем товарів і фактичним платником податку є громадянин, то останній може відчути соціально-економічний ефект пільгового оподаткування з податку на додану вартість здебільшого двома шляхами: зменшити споживання товарів, що обкладаються стандартною ставкою податку, або споживати товари, що обкладаються нульовою ставкою. Варто зазначити, що в Україні, на відміну від Європи, в чинному законодавстві не передбачено такої пільги як можливості застосування знижених ставок ПДВ на соціально значимі товари. Стосовно цього І. М. Бурденко та О. М. Кравченко зазначають: „Загальноприйнята в міжнародній і, зокрема, в європейській практиці диференціація ставок ПДВ за критерієм корисності товару призводить до економічного ефекту, який є абсолютно тотожним ефекту від надання галузевих податкових пільг” [2, с. 72].

Це дає підстави стверджувати, що по одному з найбільших бюджетоутворюючих податків - податку на додану вартість - ще не створено дієвого механізму надання податкових пільг, що сприяв би розвитку соціально-економічних процесів.

Податкові пільги по іншому непрямому податку - акцизному збору - надаються та використовуються більш ефективно.

Так, згідно з даними таблиці 4 фактична мобілізація акцизного збору до зведеного бюджету в 2007 році становила 9 241 688 тис. грн, у тому числі: акцизний збір з вітчизняних товарів - 907 221 3 тис. грн, акцизнй збір з імпортних товарів - 169 475 тис.грн. По вітчизняних товарах сума пільг по акцизному збору становила 7 100 242 тис. грн, а втрати бюджету від їх надання - 1 087 тис. грн. Пільги по акцизному збору з імпортних товарів не надавалися.

Потрібно зазначити, що акцизний збір має меншу фіскальну ефективність, ніж ПДВ, проте внаслідок значної диференціації ставок, спрямованості на оподаткування предметів розкоші, підтримку вітчизняного товаровиробника, регулювання певних видів діяльності краще реалізує принцип справедливості оподатковування та регулює соціально-економічні процеси.

Податок на прибуток підприємств безпосередньо впливає на рентабельність діяльності суб’єкта господарювання і тому може слугувати зручним інструментом державного впливу на господарські процеси.

За даними таблиці 3 можна дійти висновку, що пільги по податку на прибуток є найбільш ефективними з погляду їх надання. Втрати зведеного бюджету від надання пільг з податку на прибуток є найменшими серед розглянутих вище податків, забезпечуючи одночасно податкові надходження в сумі 34 407 209 тис. грн, що є найвищим результатом серед розглянутих податків за співвідношенням „надходження / втрати”.

Загальновідомо, що основним джерелом фінансування інвестиційних проектів є саме прибуток. Тому доречно буде порівняти надані пільги з податку на прибуток з інвестиціями в основний капітал (табл. 6).

Отримані дані (див. табл. 3, 6) дозволяють зробити такі висновки:

у загальному складі податкових пільг питома вага пільг по податку на прибуток щороку зростала з 5,6 % у 2004 році до 9,2 % у 2007 році;

втрати бюджету в 2005 році впали більше ніж в 2 рази порівняно з 2004 роком та становили 3,4 %;

найменший темп зростання інвестицій в основний капітал був у 2005 році та становив 123 %.

Зменшення інвестиційної активності в Україні можна пояснити скасуванням у 2005 році спеціальних економічних зон. Щодо цього В. Геєць та В. Семиноженко стверджують: „.станом на 01.01.2005 року від початку функціонування органами управління СЕЗ та ТПР затверджено 768 інвестиційних проектів, у тому числі на ТПР - 556, у ВЕЗ - 212, загальна кошторисна вартість яких становить 6,67 млрд дол США. Найбільшу частку в освоєних інвестиціях становить обладнання - 5,2 млрд грн (53,1 %), кошти — 1,5 млрд (15,3 %), сировина та матеріали - 0,87 млрд грн (8,9 %). Створено 52,1 тис. та збережено 85,5 тис. робочих місць; реалізовано товарів, робіт, послуг на суму 45,4 млрд грн, зокрема на експорт — 15,8 млрд грн (34,8 % від загального обсягу реалізованої продукції). У період 2000 - 2004 років зростання інвестицій випереджало зростання ВВП у середньому в 2,5 раза. У 2005 році зі скасуванням ВЕЗ це співвідношення знизилося до 0,7” [3].

Таким чином, наведені дані незаперечно свідчать про недосконалість державного впливу на економіку, коли, з одного боку, існують значні втрати бюджету від надання податкових пільг, з іншого - неефективність використання наявних інструментів податкового регулювання розвитку соціально-економічних процесів, зокрема податкових пільг.

Система податкових пільг в Україні переважно спрямована на непрямі податки, яким притаманна фіскальна функція. Прямі податки з значним регуляторним потенціалом представлені здебільшого пільгами з податку на прибуток підприємств, що спрямовано на розвиток діяльності юридичних осіб. Значних податкових пільг фізичним особам вітчизняним законодавством не передбачено. Таким чином, пільговий механізм оподаткування потребує удосконалення з метою впливу на розвиток соціально-економічних процесів. У зв’язку з цим можна навести такі пропозиції:

Запровадження тієї чи іншої пільги потребує глибокого обґрунтування. Необхідно врахувати всі переваги та недоліки від її надання, відповідність поставленим завданням соціально-економічного розвитку.

Неприйнятними є податкові пільги, що мають суб’єктивний, вибірковий характер, оскільки вносять викривлення в оптимальний розподіл ресурсів, породжують найбільше негативних ефектів.

Товари, роботи та послуги, які є важливими з позиції реалізації суспільних інтересів і сприяють вирішенню соціально-економічних проблем, повинні обкладатися на пільгових засадах. Крім стандартної та нульової, до суспільно необхідних товарів доцільно застосовувати пільгові ставки податку, що дозволить значно ефективніше впливати на соціально-економічні процеси та зменшити втрати бюджету.

Ширше застосовувати пільги в прибутковому оподаткуванні фізичних осіб.

Інвестиційні податкові кредити повинні надаватися малому та середньому бізнесу, сприяти їх розвитку.

Податкові пільги повинні мати цільове призначення, надаватися на визначений строк (виняток можуть становити соціальні податкові пільги, перелік яких повинен бути чітко визначений), постійно контролюватися.

Посилення регулятивної функції податкової системи, наближення її до європейського зразка та створення соціально орієнтованої моделі економіки можливе лише тоді, коли переважним платником податків буде населення, що, в свою чергу, буде підвищувати соціальні мотиви до забезпечення його зростання.

Удосконалення системи податкових пільг дозволить, не підвищуючи ставок, збільшити податкові надходження до бюджету, полегшивши виконання соціальних зобов’язань держави. Проте викладене вище може бути доповнено іншими дослідженнями. Пільговий механізм оподаткування є тонким механізмом, налаштування якого залежать від характеру конкретних вирішуваних завдань економічної політики. Історично притаманна податкам фіскальна функція та потужний розвиток регулятивної функції вимагають раціоналізації існуючої системи оподаткування в цілому та податкових пільг зокрема з метою розвитку соціально- економічних процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Сайт Міністерства фінансів України www. minfin. gov. iia

Бурденко І. М. Аналіз стану й напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки / І. М. Бурденко, Кравченко // Актуальні проблеми економіки. - № 4 (70). - 2007. - С. 67-74.

Геєць В. Спеціальні економічні зони: „чорні діри” чи точки економічного зростання? /

В. Геєць, Семиноженко // Дзеркало тижня. - 18 - 24 листопада. - 2006. - № 44 (623).

Довідник № 45 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.03.2008 р. // Сайт офіційного видання Державної податкової адміністрації України „Вісник податкової служби України” http: //www.visnuk. com.ua

Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / П. В. Мельник - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. - 362 с.

Налогообложение : теории, проблемы, решения / [В. П. Вишневский, А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская и др.]; под общ. ред. В. П. Вишневского.- Донецк : ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504с.

Проект Податкового кодексу України // Сайт Міністерства фінансів України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minfin. gov.ua.

Про затвердження форми звіту № 1-ПП, Інструкції про порядок її заповнення та Правил обліку податку на додану вартість з метою вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України: затверджено Наказом ДПА України, Держкомстату України від 23 липня 2004 № 419/453 // Сайт Державної податкової адміністрації України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sta.gov.ua

Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду / [Соколовська А. М., Єфименко Т. І., Луніна І. О. та ін.] - К. : НДФІ, 2006.-320с.

Статистичний щорічник України за 2006 р. - К. : Консультант, 2007. - 551 с