| НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ |
| Вісник - Наукові праці |
|
Ю. М. Вербицька, У статті проведено аналіз та здійснено оцінку показників, що характеризують інвестиційно-інноваційну діяльність у Київській області. З ’ясовано проблеми, що викликали зниження активності інвестиційно-інноваційної діяльності. Визначено напрями удосконалення інвестиційно-інноваційної діяльності у Київській області. This article analyzed and estimates the indices, which characterize investment-innovation activity in Kyiv region. The problems which caused the decrease of investment-innovation activity were found out. There were determined the ways of improvement of investment-innovation activity in Kyiv region. Ключові слова: інвестиційно-інноваційна діяльність, регіон, Київська область, аналіз та оцінка інвестиційно-інноваційної діяльності, пріоритетні напрями інвестиційно- інноваційної діяльності, напрями удосконалення інвестиційно-інноваційної діяльності. Сучасна світова економічна криза негативно позначилася на соціально-економічній ситуації в Україні. Таке становище вимагає застосування ефективних заходів, які будуть сприяти нормалізації економіки та виходу її з кризового стану. Одним із найбільш перспективних інструментів, що здатний швидкими темпами позитивно вплинути на економіку, є інвестиційно-інноваційна діяльність. Інвестиційно-інноваційна діяльність (далі - ІІД) - це діяльність, пов’язана із вкладанням матеріальних і нематеріальних цінностей у науково-технічний розвиток, інноваційні проекти, оновлення та модернізацію виробництва підприємств різних галузей народного господарства, підприємницької діяльності та соціальних програм із метою отримання економічного та неекономічного ефекту. Ефект, який справляє інвестиційно-інноваційна діяльність, має мультиплікативний характер. Тобто утворений економічний ефект забезпечує ліквідність і фінансову стійкість інноваційно- активних суб’єктів господарювання, також збільшує прибутки сторонніх суб’єктів господарювання та доходи працівників. Разом з тим економічний ефект породжує неекономічний, який забезпечує підвищення якості життя населення, покращання екологічної ситуації та збереження природних ресурсів, науково-технічний розвиток, і в перспективі перетворюється в економічний ефект. Однак, незважаючи на вагомість ефекту від реалізації інвестиційно-інноваційної' діяльності для економіки, на шляху її розвитку стоїть чимало проблем і перешкод, вирішення яких буде сприяти активізації та підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності. З’ясуванням проблем і напрямів удосконалення ІІД займалося багато вітчизняних учених. Однак регіональному аспекту, зокрема вивченню проблематики і напрямів удосконалення ІІД, характерних для Київської області, не приділялося належної уваги. За допомогою проведеного аналізу й оцінки показників, що характеризують ІІД у Київській області, можна визначити причини та проблеми, які стримують її реалізацію суб’єктами господарювання, з’ясувати шляхи удосконалення ІІД у Київській області. Для Київщини у розвитку ІІД характерні негативні тенденції (талб. 1). Зокрема, за період 2004-2006 рр. кількість інноваційно-активних суб’єктів господарювання зменшилася майже удвічі (2004 р. - 77 суб’єктів господарювання, що займались інноваційною діяльністю, 2006 р. - 43). Таблиця 1 Динаміка основних показників інвестиційно-інноваційної діяльності у Київській області, 2004—2006 рр. На нашу думку, зниження активності суб’єктів господарювання у реалізації інвестиційно- інноваційної діяльності насамперед викликано нестачею інвестування. Як видно з табл. 1, його обсяги протягом досліджуваного періоду також скоротилися (2004 р. - 122,1 млн грн; 2006 р. - 54,3 млн грн). Необхідно зазначити, що інвестування інноваційної діяльності в області здійснювалося в більшості випадків за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання. Протягом досліджуваного періоду частка використання власних коштів суб’єктів господарювання на потреби інноваційної діяльності зростає (2004 р. - 38,9 % від загального обсягу витрат, 2006 р. 98,4 %). Частка інших джерел (кредитів, коштів вітчизняних і зарубіжних інвесторів, інших коштів) знижується. Всі інвестиції, що спрямовувались у інноваційну діяльність, освоювалися суб’єктами господарювання, про що свідчить співвідношення показників фінансування і витрат на інноваційну діяльність за роками. Дослідивши напрями використання інвестованих у інноваційну діяльність коштів, ми прийшли до висновку, що для Київщини нагальною проблемою є зведення витрат на дослідження і розробки до мінімуму. Така ситуація вимагає негайного втручання держави та регіону, адже в результаті це може призвести до втрати наукового потенціалу області. Для решти напрямів витрат (на виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, впровадження нових методів їх виробництва придбання машин, інших засобів, капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій, маркетинг і рекламу, інші витрати) характерні тенденції до зростання. Виняток становлять витрати на придбання нових технологій. За цим напрямом витрат відслідковується негативна тенденція (2004 р. -29.2 % від загального обсягу витрат, 2006 р. - 1,4 %). Протягом 2004-2006 рр. для Київської області характерне різке зниження випадків впровадження нових прогресивних технологічних процесів (2004 р. - 45, 2006 р. - 23) і нових видів продукції (2004 р. - 117, 2006 р. - 73). Таку ситуацію потрібно розглядати як зниження науково-технічного ефекту, а отже і економічного. Водночас для Київської області протягом досліджуваного періоду характерне отримання економічного ефекту від проведення ІІД, який можна розглядати як обсяг реалізованої інноваційної продукції. За досліджуваний період загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції в області зріс (2004 р. - 284 млн грн, 2006 р. - 408,3 млн грн). Обсяг експортованої інноваційної продукції за межі України також зріс (2004 р. - 117 млн грн, 2006 р. - 73 млн грн). Питома вага експортованої інноваційної продукції у 2006 р. в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції становила 17,5 %, а у загальному обсязі відвантаженої продукції області - 0,5 % [2]. Як економічний ефект, також можна розглядати показник ефективності витрат на інноваційну продукцію. У Київській області цей показник зріс, про що свідчить співвідношення показника витрат на інноваційну діяльність та показника відвантаженої інноваційної продукції. У 2004 р. на одну гривню витрат вироблялося 2,4 грн інноваційної продукції, а у 2006 р. - 7,51 грн. Тобто за досліджуваний період випуск інноваційної продукції на одну гривню витрат збільшився в 2,5 раза, тобто зросла ефективність інвестованих коштів у інноваційну діяльність, а отже, в області було отримано економічний ефект. Негативні тенденції, що проявляються у показниках, які характеризують ІІД, на нашу думку, викликані рядом наступних проблем: браком інвестування, зокрема з боку держави та регіонів, відсутністю таких стимулів, як податкові пільги, державні гарантії, страхування тощо, політичною нестабільністю та непередбачуваністю стратегії державних органів влади щодо ІІД, недосконалістю нормативно-правової бази регулювання інвестиційно-інноваційної' діяльності, не сформованістю оптимального механізму інвестиційно-інноваційної діяльності у регіоні. Разом із зазначеними проблемами необхідно приділити увагу визначенню пріоритетів ІІД у Київській області, це дозволить з’ясувати, яким саме галузям народного господарства необхідна підтримка державних і регіональних органів влади. У Стратегії розвитку Київської області до 2015 року визначено такі пріоритети інноваційної діяльності: впровадження агропродтехнологій з виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції, машинобудування та приладобудування, створення і впровадження у виробництво технологій, машин, приладів та обладнання, що сприяють економії паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів тощо [3]. На нашу думку, визначені у Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 року пріоритети лише частково реалізовують інноваційний потенціал області і спрямовані на вирішення окремих соціально-економічних проблем. Задекларовані пріоритети інноваційної діяльності пов’язані із матеріальним розвитком (впроваджгння енерго- та ресурсозберігаючих технологій, машинобудування, удосконалення хімічних технологій, запровадження інформаційних технологій тощо), залишаючи поза увагою пріоритетність інноваційної діяльності у розвитку освіти, покращанні екології, тощо. На нашу думку, зазначений у Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 року перелік пріоритетів ІІД необхідно доповнити пріоритетами, визначеними у таблиці 2, адже для Київської області характерний ряд особливостей, що впливає на добір пріоритетів ІІД. Так, Київщина має статус столичної області, що надає їй деякі переваги та накладає певні зобов’язання порівняно з іншими областями України у виборі пріоритетів ІІД області, а м. Київ - це потужний науково-виробничий комплекс держави, у якому зосереджено багато науково- інноваційних установ, що створює значний інноваційний потенціал всієї області. Таблиця 2 Пріоритетні напрями інвестиційно-інноваційної діяльності у Київській області Продовження табл. 2 У м. Києві та області багато вищих навчальних закладів, що сприяє імміграції талановитої та обдарованої молоді на навчання. Велика імміграція на територію Київщини відбувається і за рахунок заробітчан з інших регіонів. Т ака ситуація зумовлює необхідність збільшення обсягів будівництва, зокрема житла, покращання медичного обслуговування, активізації енергетики, харчової, машинобудівної та інших галузей виробництва, що забезпечують першочергові потреби населення та господарства області. Київська область має вдосталь лише земельних ресурсів, що сприяє розвитку агропромислового комплексу регіону. Решта природних ресурсів обмежені, що зумовлює необхідність використання наукомістких, ресурсо- енергозберігаючих технологій. А напружена екологічна ситуація в області викликає потребу в наукових розробках екологічно безпечних технологій та ретельного планування розміщення продуктивних сил на території Київщини. Крім столичної, Київщина має статус транскордонної території, що надає їй можливість безпосереднього прикордонного співробітництва з Республікою Білорусь. Також Київщина має певні проблеми з трудовим потенціалом [1]: рівень благополуччя регіону за станом трудового потенціалу оцінюється, як низький, за станом здоров’я і рівнем освіченості населення - як дуже низький. Причину такої ситуації частково можна розглядати в демографічній ситуації, що склалася в області (природне скорочення населення, низький рівень народжуваності, висока смертність), а також пов’язувати з безробіттям, зниженням якості освіти, станом екології тощо. Таким чином, зважаючи на особливості, характерні для Київської області, вважаємо за доцільне розширення визначених стратегією пріоритетних напрямів ІІД. Разом з тим для кожного регіону, у т.ч. і для Київщини, існує необхідність у створенні оптимального механізму ІІД. На нашу думку, такий механізм повинен мати наступні обов’язкові складові: нормативно-правове, фінансово-інституційне та організаційно-інформаційне забезпечення. Це дозволить активно та ефективно реалізовувати ІІД. Запропонований механізм можна розглядати як універсальний для усіх регіонів держави. Він забезпечує вирішення в регіоні нагальних проблем ІІД - фінансового, інституційного, організаційного та інформаційного забезпечення. Однак найбільш оптимальним для регіону буде той механізм, який сформовано з урахуванням прогнозів, планів і цільових програм розвитку регіону і який буде враховувати особливості та пріоритети його розвитку. Крім зазначених елементів, до механізму ІІД в окремо взятому регіоні будуть додаватися необхідні складові, що враховуватимуть: елементи механізму ІІД, які сприятимуть досягненню мети програми розвитку регіону; конкретні проблеми, які перешкоджають реалізації ІІД на даній території; пріоритетні напрями інноваційної діяльності тощо. Особливість моделювання механізму ІІД у Київській області полягає у тому, що область на власній території має столицю України - м. Київ, де майже сформовані провідні ланки механізму ІІД - фінансове та інституційне забезпечення. Однак для Київської області, крім зазначених складових механізму ІІД, доречно додати елементи, що сприятимуть реалізації пріоритетних для області напрямів ІІД. Також доречним є створення зазначених у Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 року [3]: регіональної комісії з науково-технічної експертизи розробок, що пропонуються до впровадження на підприємствах області; регіональних центрів передачі інноваційних промислових технологій з державного до приватного сектора, під егідою місцевих органів виконавчої влади; організації управлінського консалтингу підприємств. Гострою для Київської області є проблема комерціалізації ІІД. Це вимагає створення на території області інформаційних, консультаційних центрів, які сприятимуть процесові комерціалізації. Київська область має потужний інноваційний потенціал, однак він зосереджений у столиці України - м. Києві. На нашу думку, деякі технопарки доречно винести з м. Києва на територію області, адже це, з одного боку, „розвантажить” столицю, а з іншого - надасть можливість науковцям плідніше працювати, адже на периферії є можливість створити більш сприятливі умови праці та відпочинку. Також до зазначених напрямів удосконалення ІІД у Київській області необхідно додати такі заходи: - створення Центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань інноваційного менеджменту. Такий Центр, насамперед буде корисним для державних службовців, адже він сприятиме створенню у державному / регіональному апараті інноваційної культури та активізуватиме ІІД в регіоні. Також необхідним такий Центр є для винахідників, які хочуть розпочати власну справу, та керівного складу підприємств, адже він (Центр) надасть можливість зрозуміти сутність і значення ІІД для власного бізнесу та знайти шляхи її реалізації; створення інформаційного центру, у якому буде акумулюватися інформація про можливі теми НДДКР. їх замовників і потенційних виконавців; надання науковцям за впровадження власних наукових розробок матеріальної та нематеріальної винагороди, створення системи мотивації для їх подальшої плідної праці; проведення виставок та ярмарок інноваційної продукції; проведення наукових конференцій, тренінгів, семінарів з питань інноваційного менеджменту із залученням провідних практиків і науковців, інші заходи. Київська область має потужний інноваційний потенціал і за умови його раціонального використання у майбутньому може перетворитися на регіон науки, адже для цього є чимало передумов - достатньо розвинений ринок фінансових послуг, інноваційні структури тощо. Таким чином, протягом 2004-2006 рр. у Київській області відбулося зниження активності інвестиційно-інноваційної діяльності. Про це свідчить зменшення обсягів інвестицій в інноваційну діяльність, що призвело до зменшення кількості суб’єктів господарювання, які займались інноваційною діяльністю. Внаслідок зменшення обсягів інвестування інноваційної діяльності знизився можливий обсяг витрат на інновації. За досліджуваний період зменшився обсяг інвестування на дослідження і розробки інновацій та придбання нових технологій. Інвестиції на придбання машин, обладнання та установок, пов’язаних із упровадженням інновацій, виробниче проектування, підготовку виробництва для випуску нових продуктів, і впровадження нових методів їх виробництва, маркетинг та рекламу зростали. Незважаючи на зниження активності ІІД, Київщина отримала внаслідок її проведення економічний ефект. Зниження активності інвестиційно-інноваційної діяльності у регіоні доцільно пов’язувати із фінансовими, нормативно-правовими, організаційно-управлінськими та іншими проблемами. Важливе значення серед напрямів удосконалення інвестиційно-інноваційної діяльності має визначення її пріоритетних напрямів. Пріоритетні напрями інвестиційно-інноваційної діяльності в регіоні повинні формуватися із урахуванням потенціалу та потреб регіону. До того ж реалізація пріоритетів інвестиційно-інноваційної діяльності повинна забезпечити вирішення існуючих і можливих у майбутньому (прогнозованих) соціально-економічних проблем у регіоні. Це вимагає, щоб до зазначених у Стратегії розвитку Київської області на період до 2015 року пріоритетів інноваційної діяльності були додані пріоритети в сфері розвитку освіти, науки, інноваційної культури суспільства, оздоровленні людини, екології, харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Розширити необхідно також напрями реалізації ІІД у машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній промисловості, впровадженні енерго- та ресурсозберігаючих технологій, інформаційних технологій. Водночас у Київській області необхідно провести ряд заходів, що будуть сприяти активізації інвестиційно-інноваційної діяльності у регіоні, будуть стимулювати інвесторів та інноваторів до її ефективної та активної реалізації тощо. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності на території Київщини у перспективі може перетворити її на регіон науки. Надалі наукові дослідження з цієї тематики доречно проводити у напрямі удосконалення нормативно-правового регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Регіони України : проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку : монографія / Національний ін-т стратегічних досліджень / [Варналій З. С., Мокій А. І., Новікова О. Ф., Романюк О. Ф., Романюк С. А.]; З. С. Варналій (ред.). - К. : Знання України, 2005. - 498 с. Кондрашов Олександр Миколайович. Основні напрями та пріоритети інноваційної діяльності в промисловості України / О. М. Кондратов. - К. : Науковий світ (R), 2002. - 30 с. Наукова та інноваційна діяльність в Київській області за 2004, 2005, 2006 рр. // Статистичний збірник. - 2006. Стратегія розвитку Київської області на період до 2015 року. - К., 2008.
Пошук по ключовим словам схожих робіт: інвестиційно-інноваційна діяльність регіон Київська область аналіз та оцінка інвестиційно-інноваційної діяльності пріоритетні напрями інвестиційно- інноваційної діяльності напрями удосконалення інвестиційно-інноваційної діяльності Цікаві статті по Вашій темі: |


