Науковий вісник України | Наукові статті та публікації


topmenu

вход



Loading
АВТОМАТНІ МОДЕЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ СУБ’ЄКТІВ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ
Вісник - Наукові праці

Н. І Костіна,
доктор економічних наук, Національний університет ДПС України,

М. В. Губенко,
кандидат технічних наук, Міжнародний науково- навчальний центр інформаційних технологій і систем

У роботі розглядається проблема моделювання інформаційних потреб і розробка системи інформаційної підтримки суб’єктів на ринку нерухомості України на базі методу імітаційно-автоматного моделювання, розробленого в Інституті кібернетики НАН України.

The problem of modeling of information needs and elaboration system of subject’s information supporting at Ukrainian real estate market on base elaborated at the Cybernetics Institute of the Ukrainian NAC imitation - automaton modeling method are examined in the work.

Ключові слова: імовірнісно-автоматне моделювання, ринок нерухомості, інформаційна модель.

У сучасних умовах при моделюванні ринку нерухомості України особливого значення набувають інформаційні технології, побудовані на сучасних методах імітаційного моделювання, зокрема, автоматних базах знань, що підтримують режим діалогу з урахуванням особливостей організації інформаційних потоків у системі при прогнозуванні ринку нерухомості.

Ефективність методу імовірнісно-автоматного моделювання для вирішення економічних завдань загальновідома [1-2, 6-7]. Ні один із аналогічних методів не дає такої прозорості, адекватності та однозначності інтерпретації в структурі інформаційних потоків на ринку нерухомості формалізованих моделей у семантику предметної області як метод автоматно- імітаційного моделювання.

Ринок нерухомості - це складна соціально-економічна система, що включає економічний, юридичний та інформаційний аспекти. Суб’єкти, що діють у його системі, - це клієнт (продавці, покупці) та посередник - системний адміністратор та ріелтори, що відносяться до активних системних елементів, у той час коли до пасивних системних елементів належать нерухомість, фінанси та нормативно-інформаційні документи.

У соціально-економічних системах [3] такого виду існують дві взаємопов’язані технологічні системи: безпосередньо економічні технологічні моделі та супутні їм інформаційні технології та процеси.

Інформаційні технології організовують у системі потоки відповідно до вимог інформаційної підтримки функціонування самої системи та інформаційних потреб суб’єктів ринку нерухомості. На сьогодні обмін інформацією реалізується у формі документопотоків та при безпосередньому інформаційному контакті суб’єктів, тобто в діалозі на природній мові.

Інформаційні потреби суб’єктів на ринку нерухомості можуть бути як системно нормовані та регламентовані у формі анкет чи форматах системних документів, так і мати імовірнісний характер, з’являючись під час виконання технологічної схеми операції з нерухомістю у формі запитів на довідкову, контрольну чи імперативну інформацію. Інформаційні потреби можуть відноситися до узагальненого технологічного процесу типової операції з нерухомістю в цілому, наприклад з погляду системного адміністратора, чи до технологічного процесу окремого системного суб’єкта. Останнього, наприклад, може цікавити інформація про порядок власних дій у тій чи іншій системній функціональній позиції, про поточний стан його справ, результати закінчених етапів тощо.

Економічна система на ринку нерухомості має відповідну технологічну модель свого функціонування, яка може розглядатися в аспекті узагальненої схеми, тобто з погляду системного адміністратора, чи в аспекті технологічної схеми окремих суб’єктів ринку нерухомості. Схема такого представлення ринку нерухомості подана в роботі [4]. Економічна система на ринку нерухомості має динамічний характер, тобто у кожен момент вона характеризується відповідними ситуаціями, станами та діями, пов’язаними з функціонуванням суб’єктів ринку нерухомості (РН) в обох зазначених аспектах. Поточна інформація фіксується у формі параметризації відповідних величин та їх значень для поточного стану ринку нерухомості у формі баз даних (БД).

Інформаційна компонента подана в вигляді системи інформаційного забезпечення і корелюється з динамікою технологічного процесу на ринку нерухомості в обох аспектах: системного адміністратора (узагальнена технологічна схема операції) та суб’єктів ринку нерухомості (суб’єктовані технологічні схеми операції). Діалог моделюється у спеціальній системі [5] - системі діалогу блоком організації моделі діалогу. Взаємодія системи технологічних операцій, системи інформаційного забезпечення та діалогової системи подана на рис.1.

 

Рис. 1. Узагальнена схема взаємодії технологічної схеми операції з функціональними схемами діалогової системи та системи інформаційного забезпечення

Особливість їх взаємодії полягає у тому, що для них усіх доступна інформація з однієї БД, тобто суб’єкти ринку нерухомості працюють в on-line режимі. Діалогова система планує та підтримує процес ведення діалогу до отримання очікуваного результату при взаємодії з системою імітації виконання технологічної схеми операції та системою інформаційного забезпечення (рис. 2).

 

Рис. 2. а) узагальнена схема виникнення діалогових ситуацій при виконанні технологічної схеми операції; б) схема співвідношення планування моделі діалогу в діалоговій системі та поетапного виконання технологічної схеми операції

де ТСОі- технологічна схема і-ої операції;

ТСФО - технологічна схема функціонального об’єкта;

t - час поетапного виконання технологічної схеми операції по двох рівнях:

рівень - узагальнена система ТС;

рівень - технологічні схеми функціональних об’єктів;

ЗД‘ - запит на формування структури діалогу, і=<н,с>, де н - нормативно-системний запит, с - суб’єктів запит;

j - поточний номер запиту на множині запитів;

БПМД - блок планування моделі діалогу в системі діалогу;

СД - система діалогу.

Інформаційна підтримка діалогу потребує відповідної семантичної організації інформації в системі інформаційного забезпечення. При цьому семантична організація інформаційної та когнітивної компонент має ряд особливостей. Вони полягають у наступному:

об’єктом інформаційного запиту можуть бути як безпосередньо суб’єкти (клієнт, ріелтор, системний адміністратор) та пасивні елементи (об’єкти нерухомості, фінанси) ринку

нерухомості, так і сам технологічний процес операції ринку нерухомості;

динаміка виконання технологічних схем моделюється у вигляді відповідних інформаційних моделей, враховуючих фактор часу та дозволяючи розглядати потактову зміну ситуації в системі;

інформація в системі інформаційного забезпечення відноситься до двох системних аспектів - узагальненої технологічної схеми операції та суб ’ єктованих технологічних схем операції;

організація інформації має багатовекторну структуру, тобто в інформаційній моделі фіксуються аспекти соціальної діяльності; економічної, правової, технологічної тощо, відповідно до предметної області - ринку нерухомості;

інформація фіксується для різних рівнів абстрагування чи узагальнення, тобто вводиться інформаційний масштаб з механізмом переходу з одного рівня на інший.

При створенні інформаційної моделі об’єкта ринку нерухомості застосовано прийом експлікації базових структур інформаційних моделей. Об’єкт ринку нерухомості відноситься до відповідного типу когнітивного об’єкта (об’єкт, система, ситуація, стан об’єкта, дії чи процеси). Як тільки об’єкт прикладної області ідентифікується як когнітивний об’єкт з відповідною прикладною інтерпретацією, йому ставиться у відповідність задана базова система функціональних позицій з відповідними правилами експлікації. Базова система функціональних позицій повинна конкретизуватися відповідно до класифіційного коду задіяних системних об’єктів. Кожна функціональна позиція характеризується своїми системними та цільовими параметрами, протоколами взаємодії з іншими функційними позиціями, а також сферою завдання системних об’єктів, що можуть зайняти відповідну функціональну позицію. Системний функціональний об’єкт, наприклад клієнт на ринку нерухомості, може ініціювати новий системний процес, паралелити типові системні процеси, долучатися до вже існуючого системного процесу.

Інформаційні потреби суб’єктів ринку нерухомості базуються на суб’єктивних факторах створення інформаційної моделі ситуації в системі та можуть бути виражені у інформаційному запиті, що породжує діалог.

Суб’єктивний фактор, тобто людський, враховується при створені інформаційної моделі при фіксації функціональної позиції суб’єкта в системі, сферою його інформаційної доступності до інформаційного простору системи, областю його функціональних потреб, етапом виконання технологічної схеми операції, в якій його задіяно, тощо.

У загальному вигляді ідентифікатор інформаційних потреб (ІП) суб’єктів ринку нерухомості можна подати у вигляді фасетного класифікаційного коду:

ІП=<Х1,Х2,ХЗ,Х4,Х5,Х6>,

де Х1 - тип об’єкта інформаційного моделювання (суб’єкт, пасивний об’єкт, технологічна схема операції); Х2 - системно-функціональна позиція суб’єкта ринку нерухомості, технологічний процес, у якому він бере участь, поточний етап цього процесу; Х3 - тип інформаційної потреби (системно-нормативна, системно-імовірносна, ситуативна); Х4 - тематична спрямованість запиту; Х5 - форма ініціалізації діалогу (запит на інформацію, системна передача інформації), тип організації діалогу, форма проведення, очікуваний результат; Х6 - параметри організації діалогу (комуніканти, технологічні характеристики передачі інформації, формат передачі інформації та ін.).

Інформаційні потреби суб’єктів ринку нерухомості повинні бути структуровані відповідно до організації інформації в системі, повинні існувати та бути задіяними системні механізми задоволення інформаційних потреб (автоматизована інформаційна система, документопотоки, діалог). Моделювання інформаційних потреб засобами імітаційно-автоматного моделювання

один із засобів, що дозволяють автоматизувати як інформаційні потреби, так і механізм їх задоволення.

У роботі розглядається моделювання інформаційних потреб на підставі методу імітаційно- автоматного моделювання при виконанні технологічної схеми операції на ринку нерухомості.

При імітаційному моделюванні реальної системи необхідно визначити 5 етапів моделювання:

змістовий опис реальної системи, виявлення типових ситуацій та станів об’єктів моделювання, визначення системних закономірностей;

статистичне дослідження системи, виявлення існування незалежних випадкових величин, законів їх розподілу та параметрів розподілу, перевірки можливостей опису деяких з них за допомогою однорідних марківських ланцюгів;

побудова формалізованої схеми, тобто зміна реальної неформальної системи деякою формалізованою схемою;

побудова імовірнісної-автоматної моделі;

реалізація автоматної моделі в деякій технології комп’ютерного програмування.

Перший етап нами вже розглянуто. Необхідно зазначити, що описову модель реальної

системи ринку нерухомості подано у спрощеному варіанті. Він може бути поповнений іншими видами соціальної діяльності, що існують на ринку нерухомості, наприклад, юридичною підтримкою суб’єктів ринку нерухомості, що додасть у систему технологічну схему нової прикладної області (правової).

Другий етап у цій роботі подано на рівні детермінованих величин, тобто імовірність функціонування реальної системи на даному етапі дослідження не розглядається. Але необхідно зазначити, статистичне дослідження вводиться при прогнозуванні та моделюванні функціонування ринку нерухомості в цілому, тобто при дослідженні випадкових величин, збільшення чи зменшення обсягу операцій з нерухомістю в цілому по ринку, або при дослідженні операцій з конкретними видами об’єктів нерухомості. Випадкові величини з’являються при прогнозуванні виникнення діалогових ситуацій у системі ринку, а також при дослідженні та прогнозуванні тенденцій на ринку нерухомості, аналізі ненормативних ситуацій ринку, у тому числі кризових явищ, тощо.

У роботі насамперед ставилося завдання дослідити механізми етапу 3 - заміна реальної системи деякою формалізованою схемою, та переходу від етапу 3 до етапу 4.

Реальна система ринку нерухомості розглядається як комплекс трьох підсистем:

система економічних процесів, у тому числі економічних операцій з нерухомістю;

система інформаційних процесі, у тому числі інформаційного забезпечення операції з нерухомістю;

ситуація діалогу, його організація та проведення.

Ці реальні процеси та ситуації абстрагуються до рівня технологічних схем, і вже на цьому рівні розглядається перехід до етапу 4 - побудова імітаційно-автоматної моделі. При цьому організується моделюючий ланцюг відповідності - „технологічна схема (ТС) - автоматна модель (АМ)” (рис. 3).

 

Рис. 3. Схема базового моделюючого ланцюга „Технологічна схема - автоматна модель”

До складу формалізованої моделі технологічних схем (ФМТС) ризику нерухомості входять:

управляюча операційна система (УОС), яка синхронізує та управляє функціонуванням 3 технологічних схем, вказаних нижче;

технологічна схема операції з нерухомістю (ТСО);

технологічна схема системи інформаційного забезпечення (СІЗ);

технологічна схема системи організації та підтримки діалогу на ринку нерухомості. Необхідно зазначити, що кожна з цих трьох технологічних схем може функціонувати у

автономному режимі. У кожній з них та управляючій операційній системі можна поставити відповідну автоматну модель, а також задати системні зв ’язки, що з ’ єднують ці моделі у єдиний комплекс автоматних моделей (КАМ) (рис. 4).

 

 Рис. 4. Схема переходу від формалізованої моделі ринку нерухомості до відповідного їй комплексу автоматних моделей

На рис. 4. блоку ТСО з формалізованої схеми ринку нерухомості відповідає автоматна модель АМ1^0 з комплексу автоматних моделей; блоку СІЗ - автоматна модель АМСІ3, блоку ДС - автоматна модель АМДС. У формалізованій моделі технологічних схем (ФМТС) застосовано прийом імітаційного моделювання [2] початкової синхронізації функціонування складаючих системних елементів. Цей механізм синхронізації моделюється і на рівні комплексу автоматних моделей (КАМ).

Так, нашу думку, можна дослідити автоматні моделі як інструмент прогнозування системних процесів на ринку нерухомості з погляду суб’єктів ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Яровицький Н. В. Імовірнісні автомати і імітаційне моделювання / Н. В. Яровицький, Н. І. Костіна // Кібернетика і системний аналіз. - 1993. - N° 3. - С. 20-30.

Бакаев А. А. Имитационные модели в экономике. / А. А. Бакаев, Н. И. Костина, Н. В. Яровицкий. - К. : Наук. думка. 1978. - 304с.

Чухно А. А. Постіндустріальна економіка : теорія, практика та її значення для України : монографія / А. А. Чухно. - К., 2003.

Костіна Н. І. Моделювання ринку нерухомості на базі сучасних інформаційних технологій / Н. І. Костіна, М. В. Губенко // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - 2008. - № 3 (42). - С. 3-10.

Костіна Н. І. Діалогова система управління операціями на ринку нерухомості / Н. І. Костіна, М. В. Губенко // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - 2008. - № 4 (43). - С. 3-9.

Kostina N. Automation modeling as an instrument for forecasting complex economic systems, System Dynamics Society, NY, USA, 2003. - pp. 135-145.

Kostina N. Multipurpose Simulation Systems for Regional Development Forecasting/ Proceedings of the23rd International Conference. System Dynamics Society - Boston, USA, 2005. pp. 125-130.




Пошук по ключовим словам схожих робіт:

Цікаві статті по Вашій темі: