Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

О.К.Яковенко

Стаття присвячена емпіричному дослідженню тендерних установок та атитюдів щодо взаємин з протилежною статтю серед дівчат з гармонійних та дисгармонійних родин. Продемонстровано розподіл очікувань відносно образу чоловіків. Було визначено відмінності в сприйнятті жіночого образу дівчатами контрольної та експериментальної групи. Також були виявлені відмінності в структурі любові.

Ключові слова: тендерний атитюд, дисгармонійна родина, структура любові, образ чоловіків.

Статья посвящена изучению гендерных установок и аттитюдов относительно взаимоотношений с мужчинами среди девушек из гармоничных и дисгармоничных семей. Продемонстрированы особенности ожиданий относительно образа мужчины. Были определены различия в восприятии женского образа девушками контрольной и экспериментальной группы. Также были выявлены различия в структуре любви среди испытуемых.

Ключевые слова: гендерный аттитюд, дисгармоничная семья, структура любви, образ мужчины.

Вивченню впливу батьківської родини на формування образу чоловіка у дівчат присвячено багато наукових досліджень в сучасній психологічній науці. Саме під впливом батьківської родини проходить формування образу відносин між чоловіком та жінкою, засвоєння стереотипу жіночої та чоловічої поведінки і становлення статевої ролі. Але останнім часом відбуваються певні зміни, які впливають на функції родини, організацію рольового простору, розподіл обов’язків, емоційний компонент родини та якісність батьківсько-дитячих відносини. Безумовно, що ці чинники впливають на процес становлення особистості дитини і, як наслідок, на особливості психосексуального розвитку. Але дослідження присвячені вивченню тендерних атитюдів, установок, структури любові та очікувань щодо образу чоловіка серед дівчат перехідного періоду становлення сексуальності в контексті впливу батьківської родини, не є поширеними, що й обумовлює актуальність вивчення цієї тематики. Отже, метою статті є дослідження особливостей структури любові та тендерних установок щодо осіб протилежної статті серед дівчат, які виховувалися в гармонійних та дисгармонійних родинах. Для досягнення мети, необхідно вирішити такі завдання:

виявити гендерні установки та атитюди серед дівчат з гармонійних та дисгармонійних родин;

проаналізувати очікування щодо образу чоловіка;

дослідити структуру любові дівчат з гармонійних та дисгармонійних родин.

Для проведення дослідження було сформовано експериментальну вибірку, до складу якої увійшло 52 дівчини з повних родин, які знаходяться на перехідному періоді становлення сексуальності. За допомогою методики “Малюнок родини”, було виділено контрольну та експериментальну групу. До складу контрольної групи (далі Гр. 1) увійшло 24 досліджуваних, що виховувалися в гармонійних родинах, до складу експериментальної (далі Гр.2) увійшло 28 досліджуваних з негармонійних родин. Необхідно зазначити, що критеріями, на основі яких було зроблено висновок про гармонійність /дисгармонійність родини, що діагностувалося за допомогою проективної методики “Малюнок родини”, були такі: психологічна атмосфера родини, наявність/відсутність єдності, емоційної близькості, та взаємодії між членами родини; самовідчуття дівчини в родині: родинний статус, емоційна забарвленість відносин до інших членів родини, ставлення до родини; особливості батьківсько- дитячих відносин: наявність/відсутність ідентифікації з матір’ю, емоційний компонент стосунків з батьком та матір’ю, наявність/ відсутність конфліктних відносин, агресії, ворожості, суперництва, ревнощів.

Відповідно до мети було використано наступні методи: для дослідження тендерних установок та атитюдів, виявлення очікувань щодо образу чоловіка - проективна методика “Малюнок чоловіка та жінки”, Романової Н. М.; для діагностики структури та типів любові - “Тріада любові” Р. Стернберга. Отримані результати було оброблено за допомогою ц-критерію Фішера та комп’ютеризованого пакету статистичних програм Statistica 7.0 [2; 4].

На першому етапі процедури дослідження було діагностовано розподіл тендерних установок та атитюдів серед досліджуваних контрольної та експериментальної групи. Отримані результати наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Розподіл тендерних установок серед дівчат з гармонійних та дисгармонійних родин

Отримані результати свідчать про те, що серед досліджуваних контрольної та експериментальної групи є певні відмінності в тендерних установках. Найбільш поширеними установками серед дівчат, які виховувалися в гармонічних родинах, є “Опора”, “Тяжіння” та “Незалежність”, відсутня установка “Ізоляція”. Серед дівчат, які виховувалися в дисгармонійних, родинах найбільш розповсюдженою є установка “Опора”. На відміну від досліджуваних контрольної групи, присутня установка “Ізоляція”, а “Співпраця” та “Індиферентність” не є представленими в експериментальній групі.

Отже, для досліджуваних експериментальної групи більш значущим є очікування підтримки від партнера, для дівчат важливим є присутність дружніх відносин з чоловіком, до того ж емоційний компонент стосунків переважає над фізичним, найважливішим рольовим паттерном чоловіка виступає чоловік-друг. Поширення цієї тендерної позиції може свідчити про компенсування відсутніх в батьківській родини теплих емоційних відносин в стосунках з чоловіками.

Тендерна позиція “Тяжіння” є важливою для дівчат обох груп, що свідчить про велику значущість для досліджуваних сфери гетеросексуальних стосунків, зацікавленість та емоційну привабливість осіб протилежної статі. На думку Г. С. Васильченка, ці чинники набувають особливого значення саме на перехідному етапі становлення жіночої сексуальності, що обумовлено формуванням сексуального лібідо, розвитком сексуального фантазування, набуттям досвіду сексуальних стосунків, що й пояснює відсутність значних розбіжностей між досліджуваними [1].

Тендерна позиція “Ізоляція” є характерною лише для дівчат експериментальної групи. Що свідчить про наявність проблем у сфері гетеросексуальних стосунків та про негативне емоційне ставлення до відносин з чоловіками.

Також було виявлено значущі розбіжності за гендерною позицією “Співпраця”. Присутність цього тендерного атитюду серед дівчат контрольної групи свідчить про те, що в очікуваннях щодо стосунків з чоловіками важливим є соціальний компонент, що свідчать про сприйняття образу чоловіка не тільки в емоційному контексті, айв діяльнісному, як суб’єкта діяльності. Ця особливість свідчить про те, що гендерні установки дівчат з гармонійних родин є більш структурованими та сформованими, на відміну від тендерних установок дівчат експериментальної групи.

Тендерна установка “Незалежність” присутня у досліджуваних обох груп, що може бути відображенням прагнення дівчат зробити кар’єру, орієнтації на соціальні прояви. З іншого боку, у цих дівчат є труднощі при встановленні контактів з чоловіками, невпевненість у власній привабливості, наслідком чого й виступає настанова “опора лише на себе”.

Також серед дівчат контрольної групи була виявлена тендерна позиція “Індиферентність”, яка відсутня в експериментальній групі. Це відображає слабку статево-рольову диференціацію досліджуваних, недостатнє усвідомлення типово чоловічого та жіночого, що може бути наслідком інфантилізації та симбіотичних стосунків в батьківській родині.

Також було виявлено відмінності тендерних атитюдів серед досліджуваних.

Отримані результати свідчать про переважання тендерного атитюду “Романтичний об’єкт”, серед досліджуваних обох груп. Це свідчить про важливість романтичного компоненту в стосунках для дівчат, що знаходяться на перехідному етапі становлення сексуальності. Не знайдено значущих відмінностей відносно атитюдів “Малоцінний об’єкт” та “Незрозумілий об’єкт”, частота їх наявності не є високою, отже, негативне, невизначене ставлення щодо чоловіків не є поширеним серед дівчат обох груп. Необхідно зазначити, що для дівчат, котрі виховувалися в гармонійних родинах, сексуальний компонент стосунків з чоловіками є важливим та супроводжується сформованістю потреби в сексуальних стосунках, високим рівнем цікавості та важливістю сексуальної реалізації, що є відсутнім серед дівчат, які виховувалися в дисгармонійних родинах. Це дозволяє зробити припущення про можливий вплив дисгармонійних стосунків з батьками, а також негативного клімату в батьківській родині на протікання психосексуального розвитку, а саме- на виникнення затримок та відставання, що підтверджується відсутністю атитюду “Сексуальний об’єкт”, в образі стосунків з чоловіками.

Таблиця 2 Розподіл тендерних атитюдів серед досліджуваних контрольної та експериментальної групи

Також досліджувані експериментальної групи відрізняються наявністю гендерного атитюду “Функціональний об’єкт”, що свідчить про очікування від чоловіків виконання їх функціональних обов’язків.

На наступному етапі дослідження було визначено особливості очікувань щодо образу чоловіка серед дівчат контрольної та експериментальної групи.

Ґрунтуючись на отриманих результатах, можна зазначити, що в образі чоловіка серед досліджуваних обох груп присутні такі ознаки, як фізична сила та домінування. Але в очікуваннях дівчат з гармонійних родин переважають такі характеристики чоловіків, як надійність, мужність, особистісна зрілість та зовнішня привабливість. В образі чоловіка дівчат з дисгармонійних родин виявлені такі ознаки, як інфантильність, жіночість, демонстративність, агресивність, ворожість, слабкість, незрілість, непривабливість та наявність у чоловіка певного соціального статусу. В сукупності ці ознаки свідчать про те, що образ чоловіка, сформований у дівчат з гармонійних родин, є більш мужнім, надійним та відповідає типовому чоловічому образу. Крім того, ознаки чоловіка більшою мірою характеризують особистісні якості чоловіків.

Таблиця 3 Особливості образу чоловіка серед дівчат з гармонійних та дисгармонійних родин

У дівчат з дисгармонійних родин образ чоловіка є, з одного боку, фемінним, а з іншого боку, сприймається як ворожий, агресивний. Ця особливість свідчить про амбівалентність в оцінці чоловіків в очікуваннях дівчат та нечітку диференціацію виключно чоловічих якостей. Відомо, що амбівалентність в оцінці чоловіка є наслідком статево-рольової травми, яка призводить до свідомої або несвідомої відмови дівчини від деяких аспектів жіночої статевої ролі [3]. Можна припустити, що фемінізація образу чоловіка дівчатами з дисгармонійних родин на психологічному рівні дозволяє зменшити страх та тривогу, перетворює чоловіка на “друга”, що є більш безпечним. При створені дружніх стосунків з чоловіками виключеним є сексуальний компонент взаємодії, що підтверджується відсутністю гендерного атитюду “Сексуальний об’єкт”. Крім того, образ чоловіка є менш означеним в особистісному аспекті, але важливим є виразність соціальних характеристик. Відомо, що образ батька для дівчини є першим взірцем чоловіка, на його основі формуються установки та очікування відносно особистісних, поведінкових та соціальних якостей чоловіка. Саме стосунки з батьком надають дівчині першого досвіду відносин з чоловіком. Але дівчата з дисгармонійних родин відрізняються негативними стосунками з батьком, які характеризуються відсутністю теплих емоційних відносин, проявами ворожості або байдужістю. Отже, закріплюється або негативний образ, або неповний, індиферентний та незрозумілий образ, в якому переважають лише соціальні ознаки.

Таблиця 4 Відмінності у зображенні жіночого образу досліджуваними контрольної та експериментальної групи

Отримані результати свідчать про те, що досліджувані контрольної групи відрізняються гармонійністю таких показників психосексуального розвитку, як статева ідентифікація, прийняття жіночої статевої ролі. Також відмінності було виявлено за такими показниками, як сексуальна зацікавленість, висока значущість сексуальної сфери. Отже, гармонійність дитячо-батьківських відносин сприяє своєчасному психосексуальному розвитку, сформованості проявів та прийняттю жіночості. Серед дівчат експериментальної групи було виявлено такі особливості, як низька самооцінка, високий рівень залежності та потреби в любові та опіці, особистісна інфантильність, ідентифікація з домінуючим образом матері, невпевненість у собі та відчуття провини, почуття принизливості та малоцінності. Психосексуальний розвиток досліджуваних відрізняється незрілістю, залежністю від сексуальної вітальності, сексуальними проблемами, низьким рівнем статевої ідентифікації. Отже, дисгармонійність батьківської родини виступає чинником, який, з одного боку, призводить до утворення особистісних травм, а з іншого боку, до девіацій психосексуального розвитку і, як наслідок, до труднощів у стосунках з чоловіками.

Таблиця 5 Типи любові серед досліджуваних контрольної та експериментальної групи

Серед дівчат контрольної групи поширеними є такі типи любовних стосунків, як дружня любов, досконала, романтична та симпатія, серед дівчат експериментальної групи - пристрасна любов, симпатія та рокова любов. Отже, можна говорити про те, що в структурі любові дівчат контрольної групи представлені всі три компоненти: інтимність, пристрасть та відповідальність. Отже, ці переживання є зрілими та глибинними, в них присутні як емоційний компонент, так і сексуальний, які є вираженими з однаковою силою. Для дівчат експериментальної групи найбільш поширеними є пристрасна любов та симпатія. Однак в структурі пристрасної любові центральним компонентом є пристрасть, а інтимність та відповідальність - відсутні. Отже, цей тип любові є розщепленим, фрагментарним. На думку 3. Фрейда любовні відносини цього типу є спрощеними, оскільки в їх основі лежить лише принцип задоволення [5].

Серед дівчат з негармонійних родин частіше зустрічаються відносини з чоловіками, які побудовані за типом симпатії. В цьому випадку присутнім є лише компонент інтимності. Отже, дівчата відчувають психологічну та емоційну близькість, прив’язаність до партнера, що може бути компенсацією відсутності цих елементів в батьківській родині. Але такі компоненти, як пристрасть та відповідальність, є відсутніми при цьому типі стосунків, що надає їм значення дружніх. Але цей тип відносин є характерним для пубертатного періоду становлення сексуальності, отже, є показником затримки психосексуального розвитку.

Також для дівчат експериментальної групи характерним є переживання рокової любові, для якої характерним є поєднання компонентів пристрасть та відповідальність, але відсутня емоційна близькість, отже, ці відносини є формальними.

Висновки. Дисгармонійність батьківської родини може виступати чинником, який накладає негативний відбиток на гендерні установки та атитюди дівчат перехідного періоду становлення сексуальності. Про це свідчить надмірна поширеність таких установок щодо стосунків з чоловіками, як “ізоляція” та “незалежність”. При аналізі атитюдів було виявлено: серед дівчат експериментальної групи поширеним є сприйняття чоловіка як друга або функціонального об’єкта, відсутність атитюду “сексуальний об’єкт”, що свідчить про психосексуальну незрілість. Крім того, образ чоловіка у дівчат, що виховувалися в дисгармонійних родинах, є спрощеним, недиференційованим. В психологічних очікуваннях щодо образу чоловіка переважає, з одного боку, фемінізація, а з іншого - амбівалентність оцінки, що є наслідком статеворольової травми, отриманої в батьківській родині. Крім того, необхідно зазначити, що у дівчат з дисгармонійних родин було виявлено певні порушення психосексуального розвитку. Для досліджуваних експериментальної групи характерним є переживання любові за типами пристрасна, симпатія та рокова, в структурі яких відсутні певні компоненти, що призводить до фрагментарного розщеплення любовного почуття.

Список використаних джерел

Васильченко Г. С. Общая сексопатология / Г. С. Васильченко. - М.: Медицина, 1977. - 352 с.

Романова Н. В. Тест Рисунок мужчины и женщины //Н.В.Романова// Журнал прикладной психологии. - 2004. - № 3. - С. 38-44.

Тайсон П. Психоаналитические теории развития / П.Тайсон, Ф. Тайсон. - Екатеринбург, 1998. - 528 с.

Шапарь В. Б. Психодиагностика отношений между родителями и детьми / В. Б. Шапарь. - Ростов н/Д: Феникс, - 432 с.

Энциклопедия глубинной психологии. - Том 1. Зигмунд Фрейд /Пер. с англ. - М.: Когито-Центр, 1998. - 800 с.

The article was devoted to the research of gender attitudes and settings about relationships with men among young girls from harmonious and disharmonious families. The distribution of expectations about the image of men, was demonstrated. The differences in the perception of female image among young girls from control and experimental groups were determined. The features in the structure of love among the subjects were identified.

Key words: gender attitudes, disharmonic family, the structure of love, the male image.