Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Зміни у суспільстві та системі освіти підвищують вимоги до підготовки студентів педагогічних спеціальностей. Розвиток креативності та творчої індивідуальності сприятиме підвищенню компетентності та професіоналізму майбутніх педагогів. У статті розглянуто питання впливу рівня впевненості у собі на прояв креативності майбутніх вчителів.

Ключові слова: креативність, індивідуальність, впевненість у собі, оригінальність, творчий саморозвиток.

Изменения в обществе и системе образования повышают требования к подготовке студентов педагогических специальностей. Развитие креативности и творческой индивидуальности будет способствовать повышению компетентности и профессионализма будущих педагогов. В статье рассмотрен вопрос влияния уровня уверенности в себе на проявление креативности будущих учителей.

Ключевые слова: креативность, индивидуальность, оригинальность, уверенность в себе, творческое саморазвитие.

Нова ситуація в суспільстві і системі освіти вимагає підготовки викладача нового типу, здатного ефективно і продуктивно працювати в умовах, що постійно змінюються. Педагогу сьогодні необхідно не тільки володіти високим рівнем загальної культури, психолого- педагогічною компетентністю, але і нетрадиційно підходити до вирішення різних психолого-педагогічних ситуацій, організовувати свою діяльність на творчій основі. Для того, щоб адекватно реагувати на постійні зміни, людина повинна активізувати свій творчий потенціал, розвивати в собі таку якість, як креативність.

Оволодіння творчістю як видом і компонентом сучасної педагогічної діяльності дозволяє педагогу моделювати можливі зміни в організації, структурі та змісті освітнього процесу; цілеспрямовано вносити своєчасні корективи при використовуванні педагогічних технологій та інновацій; формувати цілі навчання і виховання учнів (студентів) з урахуванням освітніх, виховних і розвиваючих можливостей навчального матеріалу, можливих утруднень у вивченні окремих питань і дисциплін, а також в інших видах діяльності; результативно застосовувати різні методи, прийоми, засоби навчально-виховного процесу; реалізовувати особистісно- орієнтований підхід до учня на основі врахування його потенційних можливостей: особистісно-ділових якостей, розумових здібностей, поведінки; планувати подальшу професійно-педагогічну діяльність.

Саме тому формування креативності та розвиток творчої індивідуальності педагога сприяють підвищенню його компетентності і професіоналізму. Значущість вивчення закономірностей формування креативності в період навчання майбутнього фахівця обумовлена тим, що вона визначає продуктивно-творчу спрямованість особистості і складає основу її соціальної орієнтації в житті; є базовою детермінантою професійної творчості; сприяє розвитку творчого потенціалу фахівця і його самоактуалізації в соціальній сфері; обумовлює адаптивні можливості організму як фізіологічної системи до специфічних особливостей педагогічної діяльності.

Актуальність нашого дослідження визначається тим, що проблема обґрунтування теоретико-методологічних основ формування креативності викладача школи в системі фахової освіти розроблена недостатньо і має важливе значення в професійній педагогічній діяльності в сучасних умовах.

Аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних дослідників дозволяє зробити висновок про те, що в сучасній психологічній науці на сьогоднішній день не існує однозначної інтерпретації терміну креативність.

Концепція креативності як універсальної творчої здатності набула популярність після робіт Дж. Гілфорда. Підставою цієї концепції з’явилася його кубоподібна модель структури інтелекту: матеріал х операції х результати (SOI — Structure of the Intellect).

Дж. Гілфорд виділив чотири основні параметри креативності:

оригінальність — здатність продукувати віддалені асоціації, незвичайні відповіді; 2) семантична гнучкість — здатність виділяти функцію об’єкта і запропонувати його нове використовування;

образна адаптивна гнучкість — здатність змінити форму стимулу так, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використовування; 4) семантична спонтанна гнучкість — здатність продукувати різноманітні ідеї в нерегламентованій ситуації. Пізніше Дж. Гілфорд згадує шість параметрів креативності: 1) здібність до виявлення і постановки проблем; 2) здібність до генерації великі кількості ідей; 3) гнучкість — здібність до продукування різноманітних ідей; 4) оригінальність — здатність відповідати на подразники нестандартно; 5) здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі; видатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

У вітчизняній науці проблему креативності в другій половині ХХ-го століття розглядали Д.Б.Богоявленська, А.В.Брушлінській, Н.Ф.Вапнякова, М.С.Каган, А.Д.Лук, А.М.Матюшкін, Я.О.Пономарьов, В.Г.Риндак, та інші. Теоретична основа креативності простежується також і в роботах багатьох зарубіжних авторів (Г.Ю.Айзенк, Ф.Баррон, Д.Векслер, М.Вертхаймер, Дж.Гілфорд, X.Грубер, А.Маслоу, С.Мєднік, Е.Торренс таін.).

Крім комплексного структурно-функціонального аналізу творчого потенціалу, вивчалися такі аспекти проблем: психолого- педагогічні основи творчості, розвитку (А.В.Брушлінській, І.С.Кон, С.Ю.Степанов); суб’єкт-суб’єктна взаємодія і продуктивне спілкування (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, О.Г.Ковальов, Б.Ф.Ломов); особистісні кореляти креативності (Л.Б.Срмолаєва-Томіна, Н.Лук); розвиток творчого потенціалу і креативності, виховання комунікативної компетентності і комунікативної культури (Ед. Де Бо-но, М.С.Каган, А.М.Матюшкін, Л.А.Петровська, Е.Торренс); діагностика креативності (Д.Б.Богоявленська, Н.Ф.Вішнякова, Дж.Гілфорд, Л.Б.Срмолаєва-Томіна, Е.Торренс).

Зарубіжні (Дж.Гілфорд, Е.Торренс, Р.Стернберг, А.Баррон, Д.Харрінгтон, К.Роджерс) і вітчизняні дослідники (В.Н.Дунчев, М.Дружинін) визначали “креативність” з т.з. культурно- історичного аспекту.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив встановити, що в зарубіжній літературі дослідники визначають креативність як розвиток дивергентного мислення (що специфічно реалізовується в оригінальності, побіжності, гнучкості мислення). Вітчизняні дослідники визначають креативність у межах процесуально- діяльнісної парадигми як результат творчої діяльності. Сучасні уявлення про креативність припускають зв’язок людини з культурою як результатом його творчої діяльності, що сприяє особистісному розвитку. В результаті проведеного аналізу, можна визначити поняття креативності як інтегральної властивості особистості, що визначає можливості соціальної взаємодії між людьми, при якій специфічною властивістю процесу, продукту і особистості є оригінальність мислення.

Отже, креативність, на наш погляд, розуміється як властивість особистості, що допускає варіювання шляхів вирішення життєвих проблем, виявляється в індивідуально-психологічних особливостях, що визначають активність суб’єкта в суспільстві. Креативність особистості виникає в результаті діяльності в соціальному контексті.

Часто розглядають креативність як особистісну характеристику, але не як той або інший набір особистісних рис, а як реалізацію людиною власної індивідуальності [8; 9], тому що саме креативність дозволяє людині виявити свою індивідуальність і унікальність. Людська індивідуальї реалізація індивідуальною нового, унікального, раніш ними характеристиками кр

креативність розгор взаємодії;

креативність завжди людині.

Ці характеристики лог як реалізації власної індиві альність виявляється в п] (прямого або опосередкова пред’явленням своєї індивід

У численних психолог юнацькому віку, найчастіш самосвідомості і адекватне центральним періодом станс характеру та соціального ін

Величезне значення мак Дослідження було проведено у квітні - травні 2009 року. У дослідженні взяли участь 40 студентів фізико-математичного факультету і 20 студентів історичного факультету КДПУ (І - II курси) віком 18-19 років (загалом 60 осіб). Проводилося у три етапи: вивчення рівня впевненості студентів у собі; вимірювання рівня невербальної креативності; співвіднесення результатів обох досліджень.

Упевненість в собі діагностувалася за допомогою тесту Райдаса, що складається з ЗО тверджень, які описують різні типи поведінки людей. Студентам необхідно було вказати ступінь згоди або незгоди з цими твердженнями в балах від 1 до 5.

Результати діагностики впевненості у собі студентів наочно представлені на діаграмі (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл студентів за результатами діагностики рівня впевненості у собі Як видно з діаграми, 49% студентів мають середнє значення впевненості у своїх силах, тобто здебільшого вони вірять у те, що можуть впоратися зі своїми справами, але інколи мають сумніви, як і більшість людей. 43% респондентів впевнені у собі - майже не сумніваються у собі, довіряють своїм почуттям, переконані, що усе роблять правильно. Невпевненість у собі продемонстрували 5% опитаних - їм важко починати діяти через вагання, те, що відбувається в їхньому житті, здається складним і важким для вирішення. Невелика кількість юнаків (3%) виявилися занадто самовпевненими - сумніви їм майже не відомі, полюбляють діяти, ризикують і навіть не помічають цього.

Загалом студенти показали доволі високі результати упевненості в собі, що свідчить про готовність до складної діяльності, віру у свої сили, бажання досягати поставлених перед собою цілей.

Невербальна креативність студентів досліджувалася за допомогою субтесту “Завершення малюнків” (Complete Figures), який був адаптований А.Н. Вороніним у 1993-1994 роках в лабораторії діагностики здібностей Інституту психології РАН. Особливий акцент у цьому субтесті ставиться на виявленні невербальної креативності як певної здібності до “породження” нового, оригінального продукту в умовах мінімальної вербалізації. Тест являє собою кілька картинок з набором ліній, використовуючи які, випробовуваним необхідно домальовувати картинку до певного осмисленого зображення. Зі всього різноманіття критеріїв креативності для нашого дослідження представляють інтерес критерій оригінальності, запропонований Дж. Гілфордом і Е. Торренсом. Діагностичні можливості методики дозволяють оцінювати такий показник креативності, як оригінальність. У даному варіанті тесту використовується 6 картинок, з яких ми обрали 3 найбільш інформативні.

За результатами аналізів малюнків студентів було розподілено на 4 групи:

ті, усі 3 малюнки яких були оригінальними - 100 % оригінальних.

Ця група склала 20 % виборки;

ті, що мали 2 оригінальних і один малюнок, що зустрічався більше ніж 2 рази у групі, - 66 % оригінальних;

Найбільша за обсягом група - 40 % студентів.

ті, що мали 1 оригінальний і 2 малюнки, що зустрічалися більше двох разів у групі - 66 % стереотипних.

До цієї групи потрапили 19 % досліджуваних.

ті, усі 3 малюнки яких були стереотипними, тобто зустрічалися більше 2 разів у групі, -100% стереотипних;

Кількість склала 21 % досліджуваних студентів.

З отриманих даних можна побачити, що студентам, які взяли участь у дослідженні, притаманний досить високий рівень невербальної креативності (60 % виборки продемонстрували оригінальні і здебільшого оригінальні результати).

Наступний етап дослідження - співвіднесення результатів дослідження впевненості у собі та креативності. Розподіливши студентів на групи згідно з результатами дослідження впевненості у собі, ми потім визначили кількість студентів у кожній групі, які продемонстрували певний ступінь оригінальності або стереотипності малюнків. Дані наведено у таблиці 1.

Отримані дані свідчать про те, що зі збільшенням показника впевненості у собі від невпевненості у собі до самовпевненості стереотипність малюнків студентів поступово зменшується (33 % - 34 % - 19 % - 0). Кількість оригінальних малюнків, навпаки, збільшується разом із зростанням значення впевненості у собі (0 - 7 % - 27 % - 50 %). Здебільшого стереотипні малюнки (66 % стереотипних) характерні для тих, хто має середні показники впевненості у собі. Переважно оригінальні малюнки створили невпевнені в собі (67 %) та занадто самовпевнені (50%).

Таблиця 1

Рис. 2. Розподіл оригінальних та стереотипних малюнків студентів в залежності від рівня впевненості у собі Отже, можна простежити певну залежність між рівнем впевненості в собі та проявом креативності особистості. Зі зростанням рівня впевненості в собі, зростає і здатність до прояву креативності. Іншими словами: більш впевнені в собі люди скоріше демонструють більш оригінальні рішення поставлених проблем.

Цікавим є той факт, що умови для розвитку впевненості у собі та для розвитку креативності особистості багато в чому збігаються. Так,

Наочно результати дослідження представлені за допомогою діаграми (рис. 2).

Розподіл оригінальних та стереотипних малюнків студентів в залежності від рівня впевненості у собі наприклад, для розвитку впевненості в собі зазначається необхідність створення ситуацій, в яких людина буде успішною, особливості оцінювання дій та їхньої поведінки оточуючими, забезпечення психологічної безпеки, заохочення до дій і т. п. (Жатько О.В., Вагін І., РубштейнН., Боулбі Дж.).

Для того, щоб розвивати креативність, необхідно також створити спеціальні умови. Вітчизняні дослідники виділяють як умови наявність позитивного зразка творчої поведінки, соціальне підкріплення творчої поведінки (В.М. Дружинін, Н.В. Хазратова), наявність наставника і вплив сім’ї (Е.А. Корсунській), вплив сімейних стосунків і умови розвитку в школі (Є.Є. Тунік).

Представники гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу й ін.) виділяють зовнішні (забезпечення психологічної безпеки, відсутність оцінювання) і внутрішні (відкритість особистості новому досвіду, внутрішнє позитивне оцінювання творчості) умови. Е. Торренс і Дж. Гілфорд пропонують як умови забезпечення сприятливої атмосфери, заохочення різних творчих продуктів у школі і вдома, виховання у дитини усвідомлення цінності творчих рис своєї особистості, зразок креативної поведінки в навколишньому середовищі.

Отже, обидва досліджувані нами процеси є, скоріш за все, взаємопов’язаними між собою, і розвиток одного з них призводить до розвитку іншого. Але це припущення ще потребує свого експериментального підтвердження.

Упевненість в собі можна розглядати як позитивне відчуття себе і віру в свої можливості. Необхідно прагнути до створення позитивної атмосфери в освітньому процесі, підвищувати рівень самооцінки студентів, розвивати їхню впевненість у власних силах. Саме такі фактори сприятимуть ефективному розвитку та прояву їхніх інтелектуальних і креативних здібностей.

Список використаних джерел

Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни/ Ксения Александровна Абульханова-Славская. -М.: Мысль, 1991. -299с.

Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности /Людмила Ивановна Анцыферова - М.: Наука, 1989. - 342 с.

Божович Л.И. Проблемы ориентации личности/ Лидия Ильинична Божович. - М., 1995. - 332 с.

Боулби Дж. Уверенность в себе и некоторые условия, которые ей содействуют/ Джон Боулби /http://www.bibliofond.ru

Жатько Е. В. Формирование уверенности в себе у студентов

управленческих специальностей: Дис        канд. психол. наук:

19.00.05/Елена Владимировна Жатько-М., 2004. -172 с.

Кон И.С. Психология юношеского возраста (Проблемы формирования личности): Учеб. пособие для студентов пед. ин- тов/Игорь Семенович Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 175 с.

Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности/ Лариса Максимовна Митина - М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд. НПО “МОДЭК”, 2002. -400 с.

Психология индивидуальности в трудах B.C. Мерлина и ее развитие в современном человекознании: Кол. мои. / Под ред. В.В. Белоуса. - Пятигорск, 1998.

Хазратова Н.В. Формирование креативности под влиянием микросреды: дис... канд. психол. наук РАН / Нигора Викторовна Хазратова - М., 1993. - 160 с.

Рубштейн Н. Полный тренинг по развитию уверенности в себе / Ніна Рубштейн /http://freebooks.net.ua

The changes in society and system of education raise the standard of preparation of students of pedagogical institutes. Development of creativity and creative individuality will further to the increase of competence and professionalism of future teachers. The question of influencing of level of self-confidence on the demonstration of creativity future teachers is considered in the article.

Key words: creativity, individuality, originality, self-confidence, creative self-development.