Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

О.М.Кікінежді

У процесі дослідження тендерних уявлень молоді було виявлено амбівалентність у змісті домінуючих ідеалів та орієнтацій, виборі смисложиттєвих цінностей, конструюванні образу реального та ідеального Я. Тендерна ідентифікація як соціально-психологічний механізм статеворольової соціалізації є базовою детермінантою егалітарних і/чи традиційних моделей міжстатевої взаємодії молоді в процесі життєвого самовизначення.

Ключові слова: тендерна ідентифікація, амбівалентність, егалітарні та традиційні установки, тендерний образ Я.

В процесе исследования гендерных представлений молодежи выявлена амбивалентность в содержании идеалов и выборе жизненных ценностей, конструировании образов реального и идеального Я. Гендерная идентификация как социально-психологический механизм полоролевой социализации является базовой детерминантой эгалитарных и/или традиционных моделей межполового взаимодействия молодежи в процессе жизненного самоопределения.

Ключевые слова: гендерная идентификация, амбивалентность, эгалитарные и традиционные установки, гендерный образ Я.

Тендерна соціалізація як соціальна матриця характеризує ступінь тендерної культури нації та демократичності суспільства, детермінує статевий розподіл політичної влади, соціально-еконо- мічних і професійних позицій. Викликами часу є егалітарне життєздійснення юнаків та дівчат, що складає суть демократичного світобачення молодих людей в контексті сучасних євроінтеграційних процесів. Важливим чинником соціального буття особистості є розвиток національної та ґендерної ідентичності, що пов’язано з суб’єктністю вибору, самовираженням, набуттям “сутнісного Я” в протиріччях традиційних та егалітарних цінностей (І.Бех, М.Боришевський, Т.Говорун, Г.Костюк, В.Кравець, С.Максименко, В.Москаленко, В.Татенко, Т.Титаренко, П.Чамата, Н.Чепелєва таін.).

Тендерна ідентичність як особистісна зрілість молодої людини є результатом свідомого самовизначення та самотворення, пошуку “творчого синтезу” між сигналами внутрішнього автентичного Я та запитами соціального оточення. У змінах в тендерній культурі суспільства особливого значення набуває зміст цінностей, що культивується соціумом, їхня орієнтація на традиційний чи егалітарний характер тендерних ролей, на андро- чи феміноцентричні нормативи поведінки. Українська молодь визначає своє ґендерне майбуття в приватно-сімейній та публічній сфері, приймаючи виклики демократичних змін та прощаючись з радянською ідеєю патріархальності, замаскованої під гаслом рівності чоловіків і жінок. Тому методологічне обґрунтування тендерної ідеології на основі “педагогічної матриці” української освіти (В.Андрущенко, В.Кремень) є насущним завданням створення культуротворчого соціуму для розвитку “рідномовного обов’язку”(І.Огієнко), виховання тендерної чуйності та толерантності у молодого покоління, посилення національного механізму забезпечення тендерної рівності тощо.

Тендерна ідентичність в рамках психології юнацтва є найбільш показовою у контексті особистісної ідентифікації, оскільки характеризується, з одного боку, спонтанним засвоєнням ґендерних норм, а з іншого - усвідомленим вибором. Не випадково цей вік вважають віком пошуків, кризи та утвердження ідентичності. Юнацький вік пов’язаний із тендерним самовизначенням, становленням статеворольової поведінки, стабільного образу “Я”- чоловіків/жінок. Як зазначає Е. Еріксон, “юнацький вік є найважливішим періодом розвитку, оскільки саме у ньому відбувається основна криза ідентичності” [5, с. 68]. Небезпечною у цей період є дифузія (плутанина) “Я”-ідентичності як передумова невпевненості, нерішучості у статевій ідентичності, оскільки за нею набувається “доросла ідентичність”, або затримка у розвитку - “дифузія ідентичності . Недостатня вивченість проблеми та її актуальність і зумовила предмет нашого дослідження.

Мета нашого дослідження полягала у з’ясуванні тендерних уявлень молоді - змісту домінуючих тендерних ідеалів в ідентифікації Я, орієнтацій на традиційні чи егалітарні статеві ролі в самооцінних ставленнях та виборі смисложиттєвих цінностей, конструюванні образу реального та ідеального Я. Особливості тендерної ідентифікації у юнацькому та молодшому дорослому віці, її вплив на результати життєвого самовизначення юнаків/чоловіків та дівчат/жінок визначались за допомогою комплексу методик: опитувальника для визначення его-ідентичності (Д.Марсіа); маскулінно-фемінної поведінки (С.Бем), вибору цінностей цілі та способів їх досягнення (М.Рокіч), наративів “Хто Я”, “Я через 20 років”, тесту М.Дженкінс та ін. Ми виходили з гіпотези, що зміст уявлень молоді про бажані для себе соціальні ролі в приватно-сімейній та публічно-професійній сферах, особливості конструювання образу власного Я юнаками та дівчатами може виступати полем об’єктивації традиційних чи егалітарних тендерних орієнтацій. Дослідженням було охоплено 400 юнаків та дівчат віком від 18 до 22 років. Застосовувались математико-статистичні методи, факторний аналіз та ін.

Результати дослідження. Виявлено статеву диференціацію структури термінальних та індустріальних цінностей, оскільки в ієрархії чоловічих цінностей домінуючу роль відігравали сімейні та соціальні орієнтири та уміння їх досягати під власним контролем. Ціннісно- орієнтаційний портрет дівчат є досить подібним до юнацького, проте менше орієнтований на суспільне визнання, а тим більше на переобтяження себе зайвим самоконтролем. У структурі життєвих цінностей та сценаріїв майбутнього життя найбільш питому вагу мають сімейні ролі, а в атрибуції Я-концепції - здатність їх успішно виконувати. Разом з тим соціально-психологічна структура сімейних цінностей обох статей характеризується внутрішнім протиріччям - традиційно-гендерні властивості частіше очікуються від чоловіків, ніж від жінок. Ідеали жінок і чоловіків суттєво відрізняються між собою. Тематична структура образу ідеалу у юнаків носить більш традиційний характер, ніж у дівчат, які більше орієнтовані на творення свого щастя власними руками. Образи ідеальної жінки наділяються ними більш високим соціальним статусом і інтелектом, ніж чоловіками. І юнаки, і дівчата шлюб розглядають з позиції задоволення власних потреб, ніж з позиції інтересів партнера. Отже, юнаки більшою мірою орієнтовані на традиційно чоловічі цінності, а дівчата - як на традиційні, так і на егалітарні.

Результати контент-аналізу наративу “Хто Я” засвідчили домінуючі статеві ролі у приватно-сімейній та публічно-професійній сфері юнаків та дівчат. Тендерна приналежність усвідомлюється, в першу чергу, через особистісні якості. Нами було виокремлено два великих кластери, перший з яких включав характеристики індивідуальності людини, як-то: зовнішність, інтереси та захоплення, а другий - соціальні характеристики: громадсько-політичні, професійні та сімейні ролі. Таким чином, образ особистісного Я у юнацтва наповнений як загальнолюдськими характеристиками, так і тими, які визначають соціальне функціонування особистості в статі. Порівняння кластерного розподілу у чоловічій та жіночій вибірці дало змогу виокремити спільне і відмінне в тендерній ідентичності молоді у різних сферах життєдіяльності. Так, у самовизначенні молоді не виявлено значущих статевих відмінностей в таких сферах, як професійні, сімейні ролі, міжособистісні та гендерні якості, захоплення та інтереси тощо, що свідчить про домінування особистісного, індивідуального самовизначення Я в обох статевих вибірках. Водночас виявлені статистично значущі відмінності (sat- критерієм Ст’юдента ) у таких суб’єктивних описах, як сфера тілесного Я (t = - 3,74 при р=0,0004), емоційна чутливість (t =2,17 прир=0,03), впевненість у собі (t = -2,56 прир=0,01)та здатність до саморозкриття (t = 3,59 при р=0,00). Диференціація значущості тілесного Я у самовизначенні себе чоловіком/жінкою свідчить про опосередкованість гендерного Я рівнем зовнішньої привабливості, який є значно вищим (майже у 4 рази) у дівчат. Статеві відмінності виявлені також в образі ґендерного Я в емоційній чутливості (4,86 у дівчат;3,26 у хлопців), що свідчить про більшу значущість емоційної сфери для особистісного самовизначення дівчат. Самовизначення статеворольового Я в юнацькому віці, де впевненість у собі у юнаків була значно вищою порівняно з дівчатами, у студентському віці ми спостерігали протилежну тенденцію: дівчата виявляють значно більшу впевненість у собі, ніж хлопці (0,78; 0,22 відповідно), що, на нашу думку, зумовлено різним рівнем адаптації до нових соціальних ролей студента/студентки, зокрема: а) вищою соціальною активністю дівчат; б) меншою стереотипізацією тендерних очікувань щодо їх соціальних ролей та значно більшою щодо виконання юнаками чоловічих ролей. У цьому віці юнаки починають відчувати тиск статевих стереотипів годувальника, охоронця і т.п. на фоні браку можливостей матеріальної самореалізації. Статеву диференціацію значущості саморозкриття для нормального функціонування у соціумі (у дівчат її рівень сягає позначки 8,48, тоді як у хлопців - 4,39), можна пояснити впливом тендерної соціалізації, коли від дівчат очікують більшої емпатійності. Статистичний аналіз частотних характеристик в образах Я реального і майбутнього засвідчив тотожність особистісного самовизначення у різних сферах життєдіяльності юнаків та дівчат.

У рейтингу значущості різних сфер самовизначення студентства провідне місце займає сфера професійної самореалізації. У образі “Я- сьогодні” у хлопців значущість професійної сфери є нижчою порівняно з образом “Я-в майбутньому”. Водночас в образі майбутнього Я у дівчат провідне місце займає емоційно-експресивна сфера. Своєрідним підтвердженням отриманих статистичних даних є якісний аналіз описових самохарактеристик, представлений юнаками та дівчат в наративах “Я через 20 років”. Це стосується передовсім уявлень про диференціацію складових особистого щастя чоловіків та жінок, їх вмінь та навичок, психологічних якостей та властивостей. Як дівчата, так і юнаки в структурі особистісних якостей справжнього чоловіка найвищі місця у рейтингу віддають традиційно маскулінним якостям, хоча цей ряд у дівчат включає і окремі фемінні якості, як- от: ніжність, лагідність, любов до дітей. Зазначимо, що в уявленнях дівчат про жіноче особисте щастя переважають дві різноспрямовані і навіть конфліктні тенденції, з одного боку, прагнення реалізувати свої власні цілі (в центрі уваги тут проблеми здобуття освіти, професії), з іншого, бажання реалізувати суто “жіноче” начало - вийти заміж, турбуватись про чоловіка, ростити дітей тощо. Отже, в основі тендерної ідентичності дівчат лежать переважно традиційні цінності, проте частково в їх змісті також виявлені егалітарні орієнтації, що породжує амбівалентність самооцінних ставлень. Юнаки, на відміну від дівчат, мають простішу і одноріднішу, проте традиційну структуру орієнтацій на своє майбутнє, яка окреслюється переважно вибором майбутньої трудової діяльності та місця роботи. Успіхи в професійній діяльності, особливо для досягнення матеріального добробуту, визначають основний зміст тендерних очікувань юнаків. Бачення ролі жінки у сім’ї юнаками зумовлене патріархальними традиціями залежності від чоловіка: “бути вірною дружиною”, “доброю господинею”, “доглядати дітей”, “дбати про чоловіка” і т.п. Рольові очікування юнаків-студентів демонструють теж традиційне домінаторне ставлення до ролі дружини. Зазначимо, що про особистість дружини як професіонала, громадського діяча, про її можливості для занять спортом, хоббі не згадується взагалі. Лише 40% юнаків вважають, що професійна зайнятість дружини можлива, але не обов’язкова, і то лише за умови “доброї роботи”, “щоб жінка могла працювати, але неповний робочий день”, “щоб мала можливість більше часу приділяти сім’ї і дітям” тощо.

У дослідженні нас цікавила динаміка налаштованості молоді на публічно-професійну та сімейно-приватну сферу в образі май- сутнього. Виявлено, що юнаки більшою мірою орієнтуються на побудову кар’єри в ідентифікації майбутнього Я, в той час як у дівчат чітко прослідковується залежність майбутнього самовизначення від створення сім’ї, успіхів у приватно-сімейній сфері. Отже, диференціація уявлень юнаків та дівчат про себе в майбутньому свідчить про відмінності в динаміці тендерної ідентичності. Як і в Я- сьогоднішньому, так і в Я-майбутньому простежується домінуюча тенденція на диференціацію сфер самореалізації статей: у юнаків - суспільно-професійна діяльність, у дівчат - сімейно-побутова.

За результатами методики М.Дженкінс, спрямованої на діагностику домінуючих статеворольових установок у структурі особистісного самовизначення - традиційних та егалітарних, також виявлено “живучість” традиційних поглядів у студентів-юнаків щодо призначення жінки і чоловіка, виконання ними різних соціальних і сімейних ролей, домінування чоловіка і підпорядкування жінки. Із загальної сукупності егалітарних та традиційних цінностей студентами обох статей було вибрано 11 традиційних та 6 егалітарних (майже у 2 рази менше), що свідчить про домінуючу орієнтацію на традиційний розподіл статевих ролей. Більшість юнаків були цілком згодні з тим, що “чоловіку належить бути законним представником сім’ї у всіх юридичних питаннях”, що “лідерство, керівництво є чоловічою справою”. На відміну від юнаків, у дівчат було виявлено більш егалітарні погляди на ґендерні ролі жінки як в соціумі, так і в сім’ї (74%). Так, наприклад, дівчата виразили особистісну позицію щодо обопільної відповідальності обох статей за виховання дітей, за побудову шлюбно-сімейних стосунків, рівну участь чоловіка і дружини у розподілі сімейних обов’язків. На їх думку, “заміжні жінки повинні протистояти поневоленню домашніми обов’язками”, “чоловік і дружина повинні брати участь у всіх домашніх справах при однаковій зайнятості поза домом”. Участь у нестереотипних видах діяльності, заняттях, які не відповідають статевій належності, заперечують юнаки і цілком підтримують дівчата, що є підтвердженням міфу про те, що “бабина дорога - від печі до порогу”, що “домашній затишок - справа тільки жіночих рук” тощо. Стереоти- пізованіші погляди юнаків порівняно з дівчатами виявилися щодо виконання жінкою материнського обов’язку. Більшість з них вважають “матір, яка не є в шлюбі, більш моральніша та безвідповідальна порівняно з таким же батьком”. Погляди юнаків і дівчат розійшлися і щодо покарання жінки-злочинниці, що свідчить про стереотипізованість уявлень про статеві відмінності в психології. На думку дівчат, покарання за здійснення злочину не залежить від статевої належності.

Тендерні відмінності виявилися також у орієнтаціях молоді на сексуальні і подружні стосунки. Юнаки більше переконані у черговому міфі про те, що “чоловіки прагнуть сексу, а жінки кохання”. Наприклад, майже половина (43%) респондентів обох вибірок поділяють думку щодо активного прояву форм сексуальної поведінки, проте дівчата виявили більш ліберальні погляди порівняно з юнаками. Зазначимо, що більшість емансипованих дівчат вважає, що “немає вагомої причини для того, щоб жінки брали прізвище чоловіка одразу після шлюбу”, що є свідченням, на нашу думку, готовності вибирати, приймати рішення на основі власного вибору. Дещо суперечливі відповіді виявилися на питання “Це образливо для жінок - підкорятися шлюбній обіцянці”. Майже вдвічі більше юнаків, ніж дівчат, дали відповідь “цілком не згоден” (71; ЗО), хоча в сумарній оцінці виявилася рівна кількість опитуваних обох статей, які вважають дотримання шлюбної обіцянки безвідносною до статі. Обидві вибірки (майже порівно) категорично проти підкорення жінки сексуальному рабству у шлюбі, що є свідченням тенденції єдиної статевої моралі, зменшення диференціації статей за принципом подвійного стандарту до моногамних стосунків. Цікавим є факт виявлення блоку шкал щодо дотримання жінками і чоловіками різних норм поведінки в соціумі, нав’язуваних ЗМІ та породжених оточенням. Це, зокрема, стосується міфу “чоловічої войовничості та мілітаризму”, більшої терпимості до їх брутальності і лихослів'я, ніж до агресії жінок, диктату маскулінної поведінки, обмежень свобод для жінок. Більш категоричні відповіді юнаків були щодо положення “існує багато слів та фраз, які не можна вимовляти жінкам, проте дозволено говорити чоловікам”, і на пит.: “Жжінки не повинні відвідувати ті самі місця, що й чоловіки, і мати однакову міру свободи з ними”. Засвоєний юнаками інший міф про те, що “слабка стать” частіше підвладна психічним розладам, депресивним та тривожним станам, є вразливішою, емоційнішою, знайшов своє підтвердження у ствердній відповіді на пит: “Жінки надто нервові та чутливі, щоб стати добрими хірургами”. І апофеозом традиційних установок юнаків виявилось заперечення ними професійної придатності жінок до найрізноманітніших видів діяльності: “Жінки повинні визнати свою інтелектуальну обмеженість порівняно з чоловіками”. Дівчата, на відміну від них, виявились радикальні- шими в оцінці цих якостей, вважаючи здобуття освіти, професію важливими у повноцінній самореалізації жінки в сучасному суспільстві, усвідомлюючи ті “скляні перешкоди” на шляху кар’єрного сходження, особливо в сфері політики, економіки, науки. Егалітарніші погляди виявились і у дівчат порівняно з юнаками щодо фізичної привабливості обох статей, догляду за своїм тілом, дотриманням здорового способу життя тощо (пит. “Сучасна жінка зобов’язана стежити за своєю фігурою не більше, ніж її чоловік за своєю талією”), що є певним розвінчанням міфу “молодість та краса жінки - головна запорука її щастя”. В цьому вбачається суб’єктний вибір молодих жінок - інтенції, наміри, готовність і спроможність вибирати, внутрішній самоконтроль особистості, відповідальність за власне життя, життєві стратегії тощо.

Отже, більшість юнаків та дівчат ще поділяють тією чи іншою мірою традиційні (патріархальні) цінності. Виявлені статеві відмінності в тендерних орієнтаціях юнаків та дівчат, зокрема, традиційність поглядів юнаків охоплює соціальну, політико-правову сферу, тоді як дівчата більшою мірою орієнтовані на егалітарні стосунки у сфері сімейно- побутовій, сексуальній, шлюбній та дошлюбній поведінці. Біполярність суджень юнаків та дівчат в узагальненому виглядів представлена на рис.

Конструкти рисунку чітко окреслюють диференціацію сфер функціонування людини щодо можливостей вияву патріархальної та егалітарної поведінки з боку чоловіків та жінок. Зокрема, традиційні цінності спрямовані на табуйованість приватної поведінки проти розширення особистісного простору жінки щодо професійно-освітньої діяльності.

Рис.1. Біполярність розподілу гендерних орієнтацій молоді у статевих вибірках Еґалітарність поведінки чоловіків дівчата припускають передовсім щодо шлюбно-сімейної сфери, проте поділяють патріархальні установки щодо матеріальної, юридичної відповідальності чоловіка за долю сім’ї.

Висновки. Тендерна ідентичність у юнацькому віці виступає узагальненим образом особистісного Я, що знаходить свій прояв в усвідомленому самовизначенні молодої людини у системі егалітарних чи традиційних цінностей. У період від юнацького до молодшого дорослого віку стає можливою свідома діяльність суб’єкта з побудови власної ідентичності та орієнтація на особистісно привабливі тендерні моделі поведінки. Успадковуючи старі стереотипи і приймаючи нові, власні цінності, сучасна молодь залишається на роздоріжжі тендерного самовизначення. Референтна тендерна ідентичність в обох вибірках має відчутний стереотипізований характер. Дівчата більш орієнтовані на егалітарні стосунки, ніж хлопці, в яких домінують традиційні тендерні орієнтації. Отже, життєве самовизначення юнаків є більш консервативним, стереотипізованим: “чоловіче” - це активність у соціальній, політико-економічній сферах, а все “жіноче” продовжує асоціюватись із сім’єю, домашніми обов’язками, вихованням дітей. Дівчата частіше виявляють ліберальні установки, більше підтримують рівний розподіл ролей у сім’ї, прагнуть рівних прав і можливостей для особистісної самореалізації. Ці тенденції дозволяють констатувати зростання суб’єктного жіночого потенціалу, окреслити психологічні перспективи їх майбутньої життетворчості як виклику традиційним стереотипам.

Тендерна ідентифікація як психологічний механізм статеворо- льової соціалізації є базовою детермінантою егалітарних і/чи традиційних моделей міжстатевої взаємодії молоді в процесі життєвого самовизначення. Саме через них індивід ототожнює себе з певною психологічною статтю, виробляючи власну, особистісну життєву стратегію під впливом соціокультурного оточення (значущі інші, ЗМІ, молодіжна субкультура включно,освітньо-професійні заклади). Відмінності у структурі тендерної ідентифікації в контексті суб’єктного розвитку зумовлені впливом соціально-психологічних чинників на мікро-, мезо-, макро- та екзорівнях соціалізації. У дослідженні знайшла підтвердження гіпотеза: протиріччя гендерного простору сучасного суспільства, в основі яких лежать традиційно- патріархальні конструкції і нові практики егалітарних репрезентацій, впливають на процес гендерного самовизначення молоді. Розвиток тендерної ідентичності у віці молодшого дорослого відбувається на основі як свідомого самовизначення в континуумі маскулінно-фемінної поведінки, так і вибору особистісно значущих статевих ролей. Хоча більшість досліджуваних обох статей продемонстрували у виборі статеворольового репертуару поведінки традиційні орієнтації, порівняльний аналіз їх структури (з позиції когнітивно-емоційної та поведінкової складових гендерного  самовизначення засвідчив ознаки руйнації біполярності тендерних орієнтацій молодих людей. Обрані юнаками та дівчатами статеві ролі не вкладаються в “прокрустове ложе” їх патріархального розподілу, оскільки містять в собі чимало егалітарних конструктів самовизначення в професійних заняттях, пізнанні, комунікаціях. Особисте майбуття молоді в тендерних сценаріях життя також можна охарактеризувати з позиції амбівалентного самовизначення, в якому традиційність статеворольової поведінки жіноцтва пов’язане більшою мірою з шлюбно-сімейною сферою, а чоловіків - з громад- сько-професійною. Обидві статі все меншою мірою підпадають під вплив статевих стереотипів у сфері розвитку міжособистісних контактів, комплементарності ролей у пізнавальних інтересах, дозвіллі, громадській активності тощо. Розуміння та вироблення у молодої української генерації навичок тендерних компетенцій дасть можливість формувати неупереджене ставлення до здібностей та статусу людини без огляду на її стать, орієнтуватись на повноцінне життєздійснення особистості.

Список використаних джерел

Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Тендерна психологія: Навч. пос. - К.:Вид.центр “Академія,” 2004. - 308 с.

Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії/ За заг. ред. В.О.Татенка. - К.: Либідь, 2006. - 360 с.

Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості. - К.: Вид- цтво ТОВ “КММ”, 2006. - 240 с.

Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. - К.:Либідь,2003. - 376 с.

Э.Эриксон. Идентичность:юность и кризис:Пер. с англ. - М.:Прогресс, 1996. - 344 с.

Bern S.L. Gender schema theory: A cognitive account of sex- typing // Psychological Review. - 1981. - V.88. - P.354-364

The goal of this research is to determine gender perceptions of youth, specifically gender ideals in the self-concept, beliefs about traditional and egalitarian roles, and construction of the real and ideal self. The personal future of youth in their gender scenarios of life can also be described from the point of view of the ambivalen self-determination in which the traditional nature of gender role behaviour of women is connected with marriage-domes- tic sphere to a larger extent, and that of men is connected with the public- professional one.

Key words: ambivalent, self-concept, traditional and egalitarian gender roles, value-orientation, self-concept.