Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Дмитро Володимирович Дубов
кандидат політичних наук, державний експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБОУ; Світлана Володимирівна Дубова старший викладач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Стаття присвячена виявленню основних підходів до трансформації системи державного управління та його інформатизації з урахуванням формування систем Веб 2.0. шляхом проведення порівняльної характеристики моделей еУрядування.

Ключові слова: Веб 2.0, еУрядування, еУрядування 2.0, Соціальні обчислення, моделі

The article is devoted to finding the main approaches to the transformation of public administration and its information systems, in context wide using Web 2.0. in this processes by comparative characteristic pattern of eGovernment.

Keywords: Web 2.0, eGovernment, eGovernment 2.0, Social Computing, pattern

Трансформація системи державного управління в контексті широкої інформатизації всіх сфер життєдіяльності суспільства набула практичного вигляду у розбудові системи електронного урядування (еУрядування). Водночас моделі, розроблені для науково-теоретичного обґрунтування поетапності впровадження цих систем та очікуваних внаслідок їх впровадження результатів, піддаються суттєвому корегуванню з огляду на динамічні процеси (характерні не лише для самої системи державного управління), трансформацію принципів функціонування мережі Інтернет та загальне переосмислення соціально-політичної складової інформаційного суспільства.

До ключових причин таких трансформації можна віднести:

Економічну кризу 2008 року, яка вкотре порушила перед провідними державами світу питання про необхідність фундаментального перегляду архітектури систем державного управління, щоб зробити їх більш ефективними та гнучкими задля відповіді на нові виклики.

Посилення трансформаційних процесів, які зачіпають політичну сферу життєдіяльності суспільства та зумовлюють інтенсифікацію процесів політичної соціалізації молоді і виникнення нових політичних процесів на базі використання новітніх інформаційних технологій та мережі Інтернет.

Значне зростання кількості користувачів мережі Інтернет. Станом на 2009 рік їх кількість вже перетнула відмітку в 1 млрд [4], а, за даними аналітиків маркетингової агенції IDC, у 2013 році кількість користувачів мережі Інтернет, які використовують для доступу мобільні пристрої, сягне 900 млн, а загальна кількість Інтернет-користувачів - 2,2 млрд [3].

Розповсюдження "систем, які шляхом врахування мережевих взаємодій стають тим кращими, чим більше людей ними користуються" [1], тобто так званого Web 2.0, або технології, орієнтованої на соціальні взаємодії та "горизонтальне" спілкування в межах соціуму (блоги, мікроблоги, соціальні мережі, мash-up’и тощо).

Розвиток останніх активізує спроби науковців щодо перегляду основних трендів розвитку систем еУрядування саме з урахуванням новітніх соціально-орієнтованих технологій мережі Інтернет та можливих шляхів використання урядовими структурами подібних технологій у формуванні більш відкритих систем державного управління.

Отже, наявне протиріччя між традиційним підходом до формування систем еУрядування та новітніми трендами, пов’язаними з розвитком систем Веб 2.0, зумовлює актуальність дослідження та необхідність вивчення концептуальних шляхів впливу технологій Веб 2.0 на систему еУрядування та формування моделі еУрядування 2.0.

Мета статті - виявити основні підходи до трансформації системи державного управління та його інформатизації з урахуванням формування систем Веб 2.0.

Проблемам електронного урядування присвячено праці зарубіжних та вітчизняних дослідників. Так, питаннями застосування технологій Веб 2.0 у державному управлінні займались Д.Осімо [6],

В.Еггерс [20], С.Кліфт [10], А.Антоніо [17]. Серед вітчизняних дослідників, які займались проблемами трансформації суспільства та політичної системи в процесі інформатизації сфери державного управління та впровадження еДемократії, варто виокремити Дубова Д.В, Дубову С.В. [2], Чукут С.А., Почепцова Г.Г. [5]. Стрімкий розвиток соціально-орієнтованих технологічних рішень в мережі Інтернет (соціальні мережі, Веб 2.0 тощо), з одного боку, є чинником необхідності перегляду домінуючих на сьогоднішній день поглядів на еУрядування, а з іншого - надає нові можливості встановлення ефективного зв’язку з цільовою аудиторією користувачів послуг органів державної влади. Саме з можливістю імплементації технологій Веб 2.0 фахівці пов’язують подальший процес створення нового типу еУрядування. На думку Д.Тапскотта, одного з співавторів поняття "вікіноміка", "...стара портальна модель еУряду, орієнтована на надання контенту для пасивних громадян, вже зараз змінюється моделлю на базі Веб 2.0, що створює платформу для співробітництва між будь ким, хто має що вкласти [в систему державного управління]" [11].

Поняття "еУрядування 2.0" є відносно новим терміном, що з’явився у 2005 році [20], під яким малось на увазі "...залучення соціальних мереж та інтеграція можливостей Веб 2.0. у практику державного управління". Водночас до лексикону професіоналів даний термін увійшов у 2007-2008 рр. До сьогоднішнього дня термін все ще не є усталеним з точки зору чіткого науково обґрунтованого визначення. Водночас, на думку М.Рохен, голови підрозділу ІКТ для уряду та державного сектору Генерального директорату Інформаційного суспільства та медіа Європейської комісії, "...технології Веб 2.0 більше не є трендом, а стали реальністю. Однак еУрядування 2.0 знаходиться ще на початкових стадіях щодо наданих обіцянок (відносно можливостей), а більшість параметрів ще мають бути підтверджені. Суспільство має бути готове прийняте це, зокрема всі громадяни, бізнес-структури та організації повинні бути здатні використовувати нові технології задля задоволення власних потреб. Використання технології Веб 2.0 для надання державних послуг потребує не лише технологічних інновацій, а й організаційних, законодавчих та соціальних" [16].

Базовий елемент еУрядування 2.0 - Веб 2.0 перестає сприйматись дослідниками в якості виключно технологічного рішення і розглядається як такий, що стає рушієм соціальних трансформацій та виникнення нових типів відносин у суспільстві. Суспільно-центрична платформа Веб 2.0, здешевлення широкосмугового доступу до мережі Інтернет та політика провідних держав та міжнародних організацій із стимулювання розвитку інформаційного суспільства актуалізували саме людську компоненту нового типу комунікацій, що фактично залишила поза увагою суттєві технологічні проблеми та сформулювала нові можливості суспільного розвитку: "...нова соціальна структура призводить до виникнення ситуації, коли технології кардинально збільшують силу громад, а не інституцій" [15]. В дослідженні Forrester Research "Соціальні обчислення: Як мережі знищують інституціональну могутність та що з цим робити" така еволюція соціальної дійсності названа "соціальними обчисленнями" (Social Computing) [15], при чому зазначається, що такі зміни не є виключно ефектом Веб 2.0: "Ми не вважаємо, що це Веб 2.0, і ось чому: Веб 2.0 є специфічною технологією (блоги, підкасти, вікі тощо), яка хоча і є надзвичайно простою для адаптації та керування, однак лише технологією. Соціальні обчислення - це новий тип відносин - нова потужна структура". З наукової точки зору, "соціальні обчислення" є системною інтеграцією соціальних наук та Computer Science (комп’ютерних наук), що базуються на системному підході (прямі та зворотні взаємодії між соціальними науками та комп’ютерними інформаційними Web технологіями) і реалізують ідею Social Intelligence (соціального інтелекту) [13]. З цієї точки зору еУрядування 2.0 є не стільки технологічним рішенням прикладної проблеми надання державних послуг в світі, що змінюється, принципово новою структурою не лише трансформації зв’язків по ліні "уряд-громадяни/бізнес", а й потенціалом кардинальної перебудови самої системи державного управління, передусім - на рівні культури та соціальних взаємовідносин.

З методологічної точки зору багато питань виникає і відносно визначення місця еУрядування

в традиційних моделях розбудови еУрядування (що іноді називають еУрядування 1.0). Низка дослідників вказує на принципове протиставлення цих систем, протистояння на рівні культури сприйняття нового типу державного управління, аналогічне тому, яке відбувалося при перших спробах впровадження традиційних механізмів еУрядування в практику державного управління. Причиною зіткнення є якісне збільшення прозорості та відкритості державного управління, виникнення послуг, що генеруються самими користувачами та зменшенням інформаційної асиметрії (що вступає в певне протиріччя з адаптацією "теорії різноманіття" У.Р. Ешбі відносно управлінської інформації). Крім того, радикально переглядаються питання конфіденційності та безпеки, виникають нові чи актуалізуються старі конфлікти (в тому числі з боку самих державних службовців, що в даному випадку можуть переходити на позиції своєрідних NIMBY*), зростає вірогідність збільшення цифрового розриву.

Водночас ООН, не надаючи новому типу урядування кінцівку "2.0", в своїй доповіді "Global E- Government Survey 2008: From E-Government to Connected Governance" [1] вважає його 5 елементом в розбудові традиційної чотирьохкомпонентної теоретичної моделі еУрядування, що отримав назву "Під’єднане управління" (Connected Governance). Однак деякі фахівці (Д.Хаген [12]) звертають увагу на те, що, власне кажучи, прогнозований четвертий етап впровадження еУрядування, незважаючи на часткове досягнення попередніх трьох (презентаційного, односторонньо та двосторонньо-комунікаційного), так і не був досягнутий: "Передбачалось, що на четвертій фазі впровадження еУрядування державні послуги "магічним" чином трансформуються. Природа державного управління зміниться. Відносини між державою та громадянами вийдуть на новий рівень. Однак цього не сталося. І в цьому немає нічого дивного. Деякі зміни в державному управлінні відбулись, однак це не ті зміни, що обіцяло еУрядування". Відповідно, це зумовлює необхідність трансформації зазначеної моделі у більш складну, що зможе пояснити дану суперечність та концептуалізувати шляхи її подолання і може включити в себе як традиційну компоненту еУрядування, так і нові можливості Веб 2.0.

Презентаційний етап (традиційний етап: органи державної влади репрезентують через веб-портали базову інформацію).

Одностороння комунікація або "взаємодія" (традиційний етап: надання можливості громадянам отримати доступ до офіційних форм, що можуть заповнюватись ними у звичайному режимі надання державних послуг).

Двостороння комунікація або "транзакційний" (традиційний етап: можливість часткового отримання державних послуг через веб-портали органів державної влади).

"Єдине вікно" (новий етап: будь яка подія у житті людини часто потребує взаємодії зі значною кількістю державних установ, при чому різнорівневих. Саме технології Веб 2.0 мають забезпечити ефективність та швидкість подібних взаємодій).

Внутрішня співпраця (новий етап: практично неможливо примусити державний апарат взаємодіяти та співпрацювати з громадянами та бізнесом, якщо державні інституції взаємодіють між собою на вкрай низькому рівні. Ефективне державне управління потребує співробітництва крізь кордони організацій. І в такому співробітництві варто застосовувати найбільш ефективні на сьогоднішній день інструменти такого співробітництва - Веб 2.0 та побудовані на його базі соціальні мережі).

Трансформація (трансформація старого етапу: державні установи, що мобілізували соціальні мережі для внутрішнього співробітництва отримують можливість розширюватись і в зовнішніх напрямах. Це дозволить на якісно новому рівні залучити громадськість до процесу державного управління, оптимізувати систему надання державних послуг та сформувати ефективну технологічну базу для розвитку еДемократії).

Водночас знаний європейський дослідник проблем інформатизації сфери державного управління та проблеми впровадження еУрядування 2.0 Д.Осімо наполягає [6], що моделі розбудови еУрядування 2.0 та 1.0 є принципово різними. На противагу традиційній 4-х ступеневій моделі впровадження еУрядування 1.0 він пропонує альтернативну модель розбудови еУрядування 2.0, що має стати основою подальшої інформатизації органів державної влади.

Стадія 1. Опис процедур для отримання інформації через можливості так званої "Свободи інформації" (Freedom of information).

Стадія 2. Інформація доступна у небагаторазових (non reusable), немашиночитаних форматах.

Стадія 3. Інформація доступна у багаторазових та машиночитаних форматах, таких як xml чи dbase.

Стадія 4. Інформація доступна так само, як і на стадії 3, та візуалізована за допомогою попередньо визначених інструментів (географічна прив’язка, гістограма тощо).

З огляду на вже зазначену вище відсутність чітких визначень, у більшості випадків, піднімаючи проблему еУрядування 2.0, кажуть про цілі, на досягнення яких спрямовано впровадження нової системи, та засоби, за допомогою яких мають бути досягнуті ці цілі.

До цілей відносять:

Досягнення нової якості прозорості державного правління.

Досягнення принципово нового формату відкритості.

Зменшення інформаційної асиметрії.

Поява послуг, що створюються користувачами.

Участь громадян [7; 8].

Схожу систему цілей окреслив і президент США Б.Обама у Меморандумі керівникам департаментів та структурних підрозділів "Прозорість та відкритість уряду" [18] в контексті розбудови принципово нової системи надання інформації громадянам “White House 2.0":

Уряд має бути прозорим. Прозорість веде до підзвітності та надання інформації громадянам щодо того, що робить їх керівництво.

Уряд має бути відкритим для участі громадян. Залучення громадськості посилює ефективність урядових дій та покращує якість рішень, що приймаються.

Уряд має бути готовий до співробітництва. Співробітництво активно залучає американців до роботи їх уряду.

В системному вигляді досягнення зазначених цілей відносно системи державного управління спрямовано на оптимізацію таких елементів управлінських механізмів сфери державного управління [8]:

Якщо проблема визначення поняття еУрядування 2.0 та тих цілей, що мають бути досягнуті, є предметом широкого обговорення, то щодо засобів реалізації цих цілей дискусія фахівців досягла певного консенсусу. У більшості випадків виділяють використання [7]:

Блогів (Wordpress, LiveJournal, Blogger, Blogspot). Мета: поширення цільових повідомлень; пояснення діяльності державного органу та його політики; заохочення діалогу, встановлення зворотнього зв’язку.

Мікроблогів (Twitter, GovTwit.com, Twhirl). Мета: колективні ідеї для покращення послуг; зв’язок з громадянами; публікація посилань на важливу інформацію; повідомлення про інциденти та повідомлення про небезпечні ситуації; просування результатів досліджень, подій тощо)

Соціальних мереж (Facebook, MySpace, Вконтакте). Мета: ділитися/отримувати знання/інформацію; зв’язок з колегами/спільні інтереси; відтворення найкращих рішень більш швидко.

Подкастів** (RussianPodcasting, Podomatic, Talkshoe). Мета розповсюдження аудіо інформації: надавати об’яви про державні послуги; тренувати/надихати персонал державних структур; записувати та оприлюднювати важливі події/зустрічі)

Вебкастів (YouTube, Gabble, вбудовані відео-гаджети соціальних мереж). Мета: розповсюдження відеоінформації: контроль за Вашим повідомленням; зберегти знання попередніх працівників; набирати нове покоління державних службовців.

Mash-Up^ (Recovery.gov, Data.gov). Мета: створення сервісів, що повністю або частково використовують в якості джерел інформації інші сервери, надаючи користувачу нову функціональність для роботи. В результаті такий сервіс може ставати новим джерелом інформації для інших сервісів. Так формується мережа інтегрованих, залежних один від одного сервісів) [14]

Wiki-технології (Wikipedia, Intellipedia). Мета: створення простору для взаємодії між різними органами державної влади; структурування колективного інтелекту; розширення мережі для більш широкого розуміння інформації; створення ресурсів, що можуть корегуватись суспільством.

Висновки. Питання трансформації системи державного управління на базі використання технологій Веб 2.0 все ще залишається малодослідженою проблемою, що знаходиться у фокусі уваги невеликої групи дослідників. Водночас вже зараз дослідники констатують, що зміни, причиною яких стають технології Веб 2.0, мають значно концептуальніший для суспільства характер, ніж просте покращення технології міжособової комунікації. Це призводить до формування нових напрямків соціології - "Соціальні обчислення".

Наукове осмислення процесу становлення еУрядування 2.0 перебуває на початкових стадія, що характеризується відсутністю загальноприйнятих визначень терміна "еУрядування 2.0", відсутністю науково обґрунтованих моделей залучення технологій Веб 2.0 до сфери державного управління.

Особливо значущою методологічною проблемою є невизначеність у взаємовідносинах технологічних рішень еУрядування 1.0 та еУрядування 2.0. На сьогоднішній день переважає два основних підходи:

еУрядування 2.0 є розширенням (доповненням) технологій еУрядування 1.0, що має допомогти достягти поставлених в межах інформатизації державного управління завдань;

еУрядування 2.0 є принципово новою системою, що має власну логіку впровадження і має повністю замінити (на всіх рівнях) структурні елементи, побудовані в рамках програм еУрядування 1.0.

Зважаючи на широкі масштаби залучення технологій Веб 2.0 до сфери інформатизації державного управління, до перспективних майбутніх наукових розвідок можна віднести концептуалізацію самого поняття еУрядування 2.0, дослідження концептуальних моделей впровадження Урядування та шляхів узгодження взаємодії систем, побудованих в рамках програм еУрядування 1.0, з новітніми рішеннями у сфері державного управління, базованих на технологіях Веб 2.0.

Примітки

* NIMBY - (англ. not in my back yard - "не на моєму задньому дворі") супротивник змін, якщо вони зачіпають його персонально.

** Подкастинг (англ. podcasting, від iPod та англ. broadcasting) - спосіб публікації звукових передач (зазвичай у форматі MP3) у Всесвітній мережі, за якого слухачі можуть підписуватись та отримувати нові випуски у порядку їх появи.

Використані джерела

Веб 2.0 [Электронный ресурс] / Википедия. - Режим доступа: http://ru. wikipedia. org/wiki/%D0%92% D0%B5%D0%B1_2.0

Дубов Д. В., Дубова С.В. Основи електронного урядування. Навч. посібник / С. Дубова, Д. Дубов. - К.:ЦУЛ, 2006. - 175 с.

К 2013 году 1 млрд мобильных устройств выйдет в сеть [Электронный ресурс] / Борис Лихтман. - Режим доступа: http://infox.ru/hi-tech/gadget/2009/12/10/V_2013_godu_budyet_1.phtml

Количество пользователей Интернет превысило 1 миллиард [Электронный ресурс] / Дело. - Режим доступа: http://delo.ua/tehnologii/mobilnaya-svyaz/kolichestvo-polzovatelej-internet-prevysilo-1-milliard-99266/7rb

Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006 р. - 663 с.

Benchmarking eGovernment in the Web 2.0 era: what to measure, and how [Electronic resource] / Osimo. - Access mode: http://www.epractice.eu/files/0simo%20-%20Benchmarking%20eGovernment%20in%20the% 20Web%202.0%20era.pdf

Blogs as Bridges: How Web 2.0 Connects People Across the Ages (and Across Agencies!) [Electronic resource] / A.Krzmarzick.- Access mode: http://www.slideshare.net/akrzmarzick/blogs-as-bndges-web-20-creates- connections-across-the-ages

Clash of cultures: openness and safety in government 1.0 and 2.0 [Electronic resource] / D.Osimo. - Access mode: http://www.slideshare.net/osimod/presentation-at-enisa-summer-school?src=embed

E-Government and Democracy - Report to the United Nations [Electronic resource] / S.Clift. - Access mode: http://stevenclift.com/?p=112

Government 2.0 Meets Everyday Citizens and Democracy - Speech to Council of Europe [Electronic resource] / S.Clift.- Access mode: http://stevenclift.com/?p=273

Government 2.0: Rethinking Government and Democracy for the Digital Age [Electronic resource] / Don Tapscott.- Access mode: http://www.egov2009.se/2009/11/19/government-2-0-rethinking-government-and-democracy- for-the-digital-age/

Government Performance Management needs Government 2.0 [Electronic resource] / Doug Hadden.- Access mode: http://www.freebalance.com/blog/?p=646

Liu H., Salerno J., Young M. Social Computing and Behavioral Modeling. Berlin.: Springer, 2009.- 264 pages

Mash-up [Электронный ресурс] / Википедия.- Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92% D0%B5%D0%B1_2.0#Mash-up

Public Services 2.0: The Impact of Social Computing on Public Services [Electronic resource] / Noor Hui- jboom, Tijs van den Broek, Valerie Frissen, Linda Kool, Bas Kotterink, Morten Meyerhoff Nielsen and Jeremy Millard // European Commission.- Access mode: http://ftp.jrc.es/EURdoc/JRC54203.pdf

Public services 2.0: Web 2.0 from the periphery to the centre of public service delivery [Electronic resource] / D.Osimo, Dominic Campbell, J.Kerr-Stevens, C.Bishop, L.Bryant.- Access mode: http://www.epractice.eu/files/Public% 20services%202.0%20-%20ePractice%20workshop%20report.pdf

The European Union and its Egovernment development policy: Following the Lisbon Strategy Objectives [Electronic resource] / A.Antonio.- Access mode: http://www.eurocities.org/eurocities/documents/egov.alabau.pdf

Transparency and Open Government [Electronic resource] / B.Obama. - Access mode: http://www.whitehouse.gov/ the_press_office/TransparencyandOpenGovernment

United Nations e-Government Survey 2008: From e-Government to Connected Governance [Electronic resource] / UN.- Access mode: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un/unpan028607.pdf

William D. Eggers. Government 2.0: Using Technology to Improve Education, Cut Red Tape, Reduce Gridlock, and Enhance Democracy / William D. Eggers.- USA:Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2005.- 310 p.