Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

УДК 378:37.036:78.087.684

Людмила Юріївна Шумська
заслужений діяч мистецтв України, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

У статті міститься теоретичне узагальнення багаторічного досвіду музично-просвітницької діяльності молодіжного хорового колективу "Світич" у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.
Ключові слова: музичне просвітництво, молодіжний хор, естетично-розвивальний, концертно-виконавський, творчо-представницький.
In this article there is a theoretical generalization of long-term experience of musically elucidative activity of youth choir "Svitych" in the Nizhyn State Gogol University.
Keywords: musical elucidative, youth choir, beautifully-developing, concert-carrying, creatively- representative.
У контексті відродження нації, розвитку національної самосвідомості, демократизації і гуманізації суспільства зростає роль українського музичного мистецтва як складової художньої культури, як носія естетичних ідеалів, духовності, як провідного чинника психологічного та емоційного впливу на духовний світ особистості, одного із системоутворюючих чинників в освітньо-культурологічному процесі.
Мета державної політики в Україні щодо розбудови культури та освіти полягає у створенні умов для духовного становлення особистості і творчої самореалізації кожного громадянина, всебічного естетичного виховання покоління людей, здатних оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.
У зв’язку із цим особливого значення набуває підготовка у вищих навчальних закладах кваліфікованих спеціалістів, покликаних втілювати у життя стратегічні ідеї культурної та освітньої політики України у ХХІ столітті. Провідна роль у вирішенні цих завдань, поряд із фаховими навчальними закладами, покладається на факультети культури і мистецтв класичних університетів та безпосередньо на творчі підрозділи і художні колективи, що входять до їх структури та здатні поширювати високохудожні зразки мистецтва, активно впливати на формування музично-естетичного досвіду студентської молоді засобами музичного просвітництва.
Музично-просвітницька діяльність є безперервним, соціально обумовленим процесом музично- естетичного впливу на особу з метою формування художніх смаків, стійких поглядів і переконань, активного відношення до музики. Дане визначення відображає сутність її як багатопланового явища, якому властива єдність виховного, освітнього та організаторського впливу на аудиторію. В численних наукових дослідженнях (Г. Бирженюк, О. Бенч, В. Дряпіка, Т. Жданова, М. Загайкевич, М. Каган, Л. Кожевникова, Л. Корній, А. Ла- щенко, М. Лещенко, Л. Масол, О. Олексюк, Л. Пархоменко, О. Рудницька, О. Щолокова, І. Ярошенко та ін.) висвітлено різні аспекти феномена музично-просвітницької діяльності, у тому числі питання здійснення її у вищому навчальному закладі (В. Андрєєв, Н. Афонін, Б. Бадмаєв, Л. Жарков, М. Зеленецький, І. Зимняя, О. Леонтьєв, В. Петрушин та ін.). Аналіз наукових джерел дозволяє зробити висновки про певні пріоритетні спрямування у галузі музичного просвітництва в Україні та особливості процесу залучення молоді до музично-просвітницької, культурно-пропагандистської діяльності.
Водночас звертають на себе увагу існуючі у соціокультурній сфері суперечності між інтенсивним впливом так званого шоу-бізнесу на свідомість і буття студентської молоді та завданнями, що ставить перед вищою школою держава щодо формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти. Майбутнє нашого народу залежатиме від змісту цінностей, що закладаються в орієнтири молодих людей та від того, якою мірою духовність стане основою їх життя. У зв’язку із відродженням нації, розвитком національної самосвідомості, демократизацією і гуманізацією суспільства залишається незмінно актуальною проблема формування творчої особистості шляхом підсилення організаційно-виховної, культурно- освітньої роботи серед студентської молоді, залучення найбільш талановитих її представників до реалізації ідей українського музичного просвітництва за принципом синтезу традиційного та інноваційного.
Актуальність даної проблеми визначила об’єкт нашої уваги - музично-просвітницьку діяльність молоді у сучасному вищому навчальному закладі, та предмет дослідження - безпосередню участь студентів у Молодіжному хорі "Світич", що став продовжувачем музично-просвітницьких традицій Ніжинської вищої школи. У різні часи у Ніжинській вищій школі музично-просвітницька діяльність посідала найважливіше місце, що сприяло формуванню освітнього та культурного авторитету навчального закладу як духовно-мистецького виховного осередку. З моменту створення у Ніжині музично-драматичного товариства
, яке ставило за мету збільшити потяг населення до драматичного і музичного мистецтва та розвинути художні смаки мешканців міста, Ніжинська гімназія вищих наук стала потужним просвітницьким центром. Музично-драматичні постановки, музично-літературні вечори, камерно-інструментальні та вокальні концерти, багатожанрова сценічна практика симфонічного оркестру та хору створили відповідне творче середовище. Усі щотижневі заходи з пропаганди музичних цінностей, що здійснювалися безпосередньо студентами та викладачами для жителів Ніжина, згодом стали невід’ємною складовою філософсько-естетичної концепції навчального закладу та, з часом, переросли у традиційний своєрідний філармонічний центр культурного буття.
Інтенсифікація хорового руху у Ніжинській вищій школі різних часів пов’язана з еволюційними процесами у царині культурно-мистецької парадигми України та асоціюється з іменами Федора Про- ценка, Віктора Іконника, Вітора Устименка, Лії Тевзадзе, Миколи Буравського. Вагомим внеском у розвиток музичного просвітництва засобами хорового мистецтва стала творча діяльність багатьох відомих митців - Анатолія Лащенка, Мстислава Юрченка, Валентина Кокодія, Лариси Вишневої. Кожен із цих талановитих диригентів увійшов в історію Ніжинського хорового виконавства індивідуальним стилем, неповторною мистецькою харизмою, прагненням відображати у своїй професійній діяльності художньо-світоглядні тенденції свого часу; їх високий професіоналізм у поєднанні із самовідданим ставленням до хорової справи стали детермінантою інтенсивного розвитку хорових традицій Ніжинського університету як навчального закладу, що за 200-річну історію свого існування завжди був невід’ємною рушійною складовою національних культурно-освітніх процесів.
В українській музичній культурі концертні хорові колективи традиційно вважалися осередками музичного просвітництва, яким притаманні невичерпні можливості (згадаємо хори Дмитра Котка, Григорія Давидовського, Василя Завадського, Петра Гордовського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця, Нестора Городовенка та ін). Специфіка хорової музично-просвітницької діяльності зумовлена самою природою хору як синтетичного масового, загальнодоступного виконавського жанру, центру духовного становлення, розвитку творчих здібностей його учасників. Тут виховний процес здійснюється в умовах живої, безпосередньої співпраці, яка сприяє позитивній емоційності, співпереживанню, співучасті. У порівнянні із засобами масової інформації (радіо і телебачення), де спілкування носить опосередкований характер, в умовах хорової співтворчості слухачі одержують художню інформацію безпосередньо від виконавців у момент їх виступу.
Специфічною особливістю музично-просвітницької роботи хорового колективу є також наявність зворотного зв’язку, що дозволяє оперативно діагностувати характер сприйняття музики і відповідним чином впливати на аудиторію. Це дає можливість не тільки виявляти рівень музичних потреб, інтересів і смаків слухачів, але й здійснювати цілеспрямований вплив на формування і розвиток їх смаку у потрібному напрямі, ширше використовувати принцип диференційованого підходу до того або іншого типу аудиторії.
У 1993 році центром музичного просвітництва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя стає Молодіжний хор "Світич", створений як колектив, що має власну творчу програму та засоби її втілення, прагнення бути дієвим творцем сучасного музичного буття України. Цей період в історії нашої держави став часом становлення її незалежності, переосмислення співацьких традицій нашого народу і відродження національної духовної хорової спадщини. За визначенням А. Лащенка, у першому десятилітті незалежної України хорове мистецтво "опинилося у просторі з вочевидь існуючою поляризацією суспільного середовища, зокрема конфліктністю масових та елітарних художніх цінностей. У цьому контексті хоровий рух природно взяв на себе функцію примирення цих полюсів. Знову-таки закономірно, що на перший план вийшов і найефективніший засіб впливу на свідомість людини - духовна хорова музика" [4, 90].
Саме тому хоровий колектив, що виник у таких соціальних обставинах у Ніжинській вищій школі, отримав назву "Світич" (визначається як церковна люстра, велика свічка, смолоскип, свічник або у переносному сенсі як той, хто є носієм правди, волі, освіти). Таким чином, у самій назві хору була закладена художньо-культурологічна установка на відтворення ідеї українського національного музичного просвітництва. Мистецька концепція колективу спрямована на втілення високої мети - "формування духовності та національної самосвідомості молоді в незалежній Українській державі" [2,71] на засадах музичного просвітництва. Окреслились завдання музично-просвітницької діяльності Молодіжного хору "Світич": збереження національної традиції академічного хорового співу у Ніжинській вищій школі, відродження української церковної музики, популяризація української та світової класичної хорової музики, національного фольклору та, у світлі зовнішньої державної політики, участь студентської молоді у програмах інтеграції національного хорового мистецтва у Європейське культурне середовище.
У процесі розвитку та становлення Молодіжного хору "Світич" виокремились три основні напрями музично-просвітницької діяльності колективу: 1) естетично-розвивальний; 2) концертно-виконавський; творчо-представницький.
Естетично-розвивальний напрямок музично-просвітницької діяльності Молодіжного хору "Світич" припускає розвиток творчих здібностей студентської молоді - співаків хору, залучення їх до створення духовних цінностей, розуміння причетності до збереження та розвитку академічної традиції хорового співу. Культурологічні та педагогічні засади функціонування хорового колективу створюють унікальні умови для ефективності процесу оволодіння культурою професійної діяльності та умілості майбутнього фахівця на основі реалізації художньо-педагогічних здібностей у музично-просвітницькій діяльності, а також забезпечують єдність основних компонентів готовності майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності: мотиваційно-цільового, змістово-процесуального, інтеграційно- рефлексивного.
Вирішальним чинником у реалізації цих завдань є багатовекторна репертуарна стратегія диригентів, які спрямовують та систематизують знання студентів-хористів, формують їх мистецькі смаки та духовні ідеали, перетворюють їх на творців живої хорової музики, здатної естетично впливати як на самих виконавців, так і на слухацьку аудиторію. Одним з перших уподобань у виборі репертуару хору стало звернення до української церковної музики, що відповідало загальнонаціональній ідеї відродження духовної спадщини, яка була втрачена для декількох поколінь українців у часи радянської влади. Хорові партитури М. Дилецького, М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського, М. Лисенка, М. Леонтовича, М. Вербицького, К. Стеценка, А. Гнатишина відкрили для молодих співаків цілий пласт українського класичного хорового мистецтва, а у деяких випадках надали можливість стати першими виконавцями маловідомих творів. З іншого боку, сенсо-утворюючою детермінантою змісту естетично- розвивального напрямку музично-просвітницької діяльності хору являлись визначні культурно- мистецькі акції, які спонукали до вивчення та виконання українських духовних піснеспівів XVII-ХХ століть. У контексті цих суспільно-культурологічних спрямувань "Світич" став учасником ряду Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів, серед яких найбільш значущими можна вважати Міжнародний хоровий конкурс духовної музики "Магутни Божа" у м. Могильові (Білорусь), Міжнародний фестиваль "Максим Березовський та музична культура XVIII століття" з нагоди 250-річчя з дня народження композитора, Всеукраїнську наукову конференцію до 230-річчя з дня народження А. Веделя, XVII Міжнародний конкурс Музики Церковної в місті Хайнувка (Польща), Міжнародну наукову конференцію "Музика і Біблія", присвячену другому тисячоліттю Християнської доби (Київ), 48-й та 50й Міжнародні фестивалі духовної музики "VIRGO LAURETANA" (Італія). Об’єктивно-реальним результатом цієї діяльності хору можна також вважати запис духовних творів з репертуару колективу у фонд Національної радіокомпанії України.
Осучаснення цієї ланки репертуару завдячує включенням до програми хору творів Л. Дичко, В. Степурка, Г. Гаврилець, самобутність яких відрізняється злиттям канонічної традиції із виражальними прийомами сучасних композиторських технік.
Обов’язковим компонентом репертуару хорового колективу є безліч обробок народних пісень та хорові твори українських композиторів: С. Гулака-Артемовського, П. Ніщинського, М. Леонтовича, О. Кошиця, С. Людкевича, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, Г. Майбороди, Л. Дичко, Є. Станковича, В.Степурка, А. Кушніренка, Є. Козака, А. Кос-Анатольського, А. Авдієвського, І. Шамо, М. Шуха, В. Зубиць- кого, Т. Петриненка, В. Стеценка, М. Гобдича, О. Бондаренка. Цей блок є найвагомішим компонентом цілепокладання хорової практики "Світича" щодо виховання у молоді національної самосвідомості, почуттів національної ідентичності, патріотизму, любові до Батьківщини. У репертуар "Світича" включені класичні обробки народних пісень - різноманітні за характером, за відповідністю календарному циклу, висвітленню сторінок української історії та побуту. Хори з українських опер, кантат, хорових концертів та інших циклічних форм закріплюють знання студентів з історії української музики, аналізу музичних творів, формують їх уявлення про сучасні форми та жанри національної хорової музики, про її стильові ознаки та виражальні можливості.
Виразною сторінкою репертуару Молодіжного хору "Світич" є шедеври світової класичної музики, що представлені творами Я. Аркадельта, Ж. Бізе, Й. Брамса, Р. Вагнера, Дж. Верді, Дж. Гершві- на, О. Лассо, П. Масканьї, Ф. Мендельсона-Бартольді, В.А. Моцарта, К. Орфа, Дж. Россіні, Р. Шумана, Я. Сікульського, Р. Твардовського, Е.Л. Уеббера, Г. Форе, С. Франка, П. Чайковського та ін. Концертна інтерпретація творів зарубіжної хорової класики збагачує музичний світогляд молодих співаків, сприяє ефективному накопиченню виконавського досвіду, відшліфовує вокальну техніку, створює у молодіжному колективі відчуття причетності до загальнолюдських мистецьких цінностей та світового культуро- творчого простору.
Концертно-виконавський напрямок є основною метою діяльності Молодіжного хору "Світич" та передбачає створення культурно-просвітницьких проектів і концертних програм, спрямованих на розвиток і пропаганду українського хорового мистецтва, кращих зразків світової музики; подальший розвиток традицій академічного хорового виконавства і культури в цілому у Ніжинській вищій школі. Хорові концерти - найпоширеніша і доступна форма музичного просвітництва. Їх мета - широка популяризація хорової класичної музичної спадщини, народної музики і творчості сучасних вітчизняних і зарубіжних композиторів. Умілий підбір номерів, продумана режисура роблять концертні виступи хору ефективним засобом дії на глядачів, сприяють формуванню у них високих художніх смаків. За сімнадцятирічну історію колективу сформувалися та отримали апробацію різновиди концертних виступів, що відбивають як загальнонаціональні та загальноєвропейські тенденції хорового руху, так і етапи професійного сходження колективу, його творчих пошуків.
Класифікація концертних виступів хору виглядає наступним чином:
сольний номер у збірних концертах регіонального та всеукраїнського рівнів, який є елементом великої контрастної різножанрової шоу-програми та має включати яскравий, самобутній хоровий твір, ефектні сценічні костюми, залучення прийомів сценічного руху, сучасних акустичних інструментів. Такою специфікою вирізняються у виконанні хору фрагменти з хорового концерту В. Зубицького "Гори мої", хорова композиція "Народні мелодії" та хоровий ремікс "У ритмах полум’яного серця" в аранжуванні М. Шумського, молодіжна хорова фантазія Я. Сікульського "Лев спить уночі", фрагмент мюзиклу Е.Л. Уеббера "Кішки" тощо;
участь у тематичних концертах, що проводяться у зв’язку із визначними державними святами та ювілейними датами. Як правило, на такому концерті хор виступає з відносно самостійним блоком хорових творів, який має свою цілісність, завершеність, синтетичність, образність. У змісті такого виступу хору "Світич" передбачається відповідність репертуару тематиці заходу, рівню сприйняття слухацької аудиторії, а також можливість за невеликий проміжок часу повноцінно представити виконавську майстерність молодіжного хору. Традиційними для хору "Світич" стали виступи у концертах, що викликані потребами соціального попиту - це виступи з нагоди Дня працівника освіти та науки України, Міжнародного жіночого свята 8 Березня, з нагоди Міжнародного дня студента, Міжнародного дня Біблії, виступи у концертах-реквіємах, концертах-інтерв’ю, ювілейних концертах видатних музичних діячів, закладів та установ тощо;
моноконцерт - самостійний виступ хору "Світич" із різноплановою програмою в поєднанні із усними анотаціями, коментарями. У такій формі діяльності хору найширше розкриваються музично- просвітницька функція хорового мистецтва. Особливість моноконцертів полягає у тому, що учасники хору не тільки співають у хорі, але й самі розповідають про гастрольні поїздки, про враження від спілкування з композиторами, музикантами та видатними діячами культури і мистецтва;
звітні концерти мають за мету всебічно продемонструвати досягнення Молодіжного хору "Світич", зробити підсумок навчально-творчої роботи за певний період, позиціонувати солістів хору, виконавські групи. У такому концерті доречна участь ведучого-музикознавця, що може надати професійний коментар, оприлюднити інформацію про творчий доробок колективу та змістовні особливості концертної програми;
лекції-концерти різних типів: монографічні (тобто такі, що висвітлюють хоровий доробок окремого композитора, наприклад А. Веделя, М. Леонтовича, О. Кошиця, Л. Дичко, Є. Станковича), оглядові (присвячені різноманітним жанрам музики, видатним подіям та явищам музичного життя). Позитивна якість лекцій-концертів полягає у тому, що вони надають можливість дати повні та систематичні знання з конкретної проблеми музичного мистецтва.
Творчо-представницький напрямок музично-просвітницької діяльності Молодіжного хору "Світич" уособлює участь колективу у багатьох хорових фестивалях, конкурсах, синтетичних культурно- мистецьких проектах місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Виступи хору у таких заходах об’єднує презентаційне цілепокладання - це представлення хорової традиції факультету культури і мистецтв Ніжинського університету, міста Ніжина, Сіверського регіону, а на міжнародних сценах - українського національного хорового мистецтва. Як правило, подібні форуми надають можливості кожному колективу всебічно продемонструвати свою виконавську майстерність, що передбачено, окрім інших умов, також і в обсягах наданого сценічного часу (від 20 до 40 хвилин чистого звучання). Варіативність таких виступів визначається, насамперед, програмними засадами кожної окремої акції: фольклорний фестиваль або відповідна категорія хорового конкурсу, конкурс або фестиваль духовної музики, молодіжний або студентський музичний фестиваль, міжнародні науково-практичні конференції, заходи української та польської діаспори.
До найбільш вагомих досягнень творчо-представницького напрямку музично-просвітницької діяльності Молодіжного хору "Світич" слід віднести участь у конкурсах:
Міжнародному хоровому конкурсі духовної музики "Магутни Божа" з програмою українських церковних піснеспівів (Білорусь, 1995 р.);
ІІІ Всеукраїнському хоровому конкурсі ім. М. Леонтовича з програмою хорових творів М. Леон- товича та сучасних українських композиторів (1997 р.);
XVII Міжнародному конкурсі Музики Церковної з програмою "Антологія українського церковного співу" (Польща, 1998 р.);
І Міжнародному хоровому конкурсі "Голоси над Гардою" із програмою сучасної української хорової музики (Італія, 1998 р.);
І Міжнародному хоровому конкурсі ім. Й. Брамса у категорії камерних хорів із програмою творів західноєвропейської хорової музики епохи романтизму (Німеччина,1999 р.);
І Всесвітній хоровій Олімпіаді "Лінц - 2000" у категорії камерних хорів з комбінованою програмою, що включала зразки класичної та сучасної зарубіжної музики і твори сучасних українських композиторів (Австрія, 2000 р.);
ІІ Міжнародному хоровому конкурсі ім. Й. Брамса у категорії "Сценічний фольклор" із творами сучасних українських композиторів "неофольклорної хвилі" (Німеччина, 2001 р.);
ХХІ Міжнародному хоровому фестивалі-конкурсі у м. Ніш у категорії молодіжних хорів з програмою класичних обробок українських народних пісень (Сербія, 2006 р.);
V Міжнародному хоровому конкурсі ім. Й. Брамса у категорії "Молодіжні хори" зі спеціальною програмою "Сучасний хоровий театр" (Німеччина, 2007 р.).
Таким чином, ми визначаємо, що участь студентів у творчому колективі, яким є Молодіжний хор "Світич", формує позитивну мотивацію у майбутніх вчителів музики до самостійного втілення ідей музичного просвітництва у їх подальшій професійній діяльності. Взаємодія трьох напрямів музично- просвітницької діяльності Молодіжного хору "Світич" створює цілісну систему виховної дії музичного мистецтва, що ефективно впливає на рівень підготовленості студентів у цій сфері. Такий рівень підготовленості характеризується: прагненням глибшого пізнання різних явищ музичного мистецтва, різноманітним комплексом художніх знань; високою розвиненістю комунікативних здібностей; неповторністю інтерпретацій зразків хорового та пісенного мистецтва; сформованістю психологічного досвіду встановлення зв’язку із слухацькою аудиторією; цілковитим володінням уміннями щодо організації та проведення музично- просвітницьких заходів; потягом до самовдосконалення шляхом системного підвищення рівня музично- естетичної обізнаності.
Викладене дає підстави вважати музично-просвітницьку діяльність однією з головних складових професійного та духовного становлення студентської молоді і важливою ланкою навчально- виховного процесу сучасної вищої школи. Адже сучасна школа потребує педагога-вихователя, організатора дозвілля молоді, який має готувати культурно-просвітницьке середовище для широкого сприйняття музичного мистецтва.
Використані джерела
Асафьев Б. О хоровом искусстве / Б. Асафьев. - Л.: Музыка, 1980.
Дичко Л. В. Високе мистецтво "Світича" / Л. В. Дичко // Рідна школа. - 2000. - № 8. - С. 71-72.
Кожевнікова Л. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. н.: спец. 13.00.02 / Л. В. Кожевнікова. - К., 2003. - 18 с.
Лащенко А. П. З історії Київської хорової школ / А. П. Лащенко. - К.: Муз. Україна, 2007. - 200 с.
Олексюк О. М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: [навч. посібник] / О. Олексюк, М. Ткач. - К.: Знання України, 2004. - 264 с.
Орлов В. Ф. Теоретичні та методичні засади професійного становлення майбутніх учителів мистецьких дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. пед. н.: спец. 13.00.04 / В. Ф. Орлов. - К., 2004. - 44 с.
Щедролосєва К. О. Формування духовних потреб майбутніх учителів засобами музичного мистецтва / К. О. Щедролосєва // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: [зб. наук. пр.]. - Кн. ІІ. К., 2002.- С. 160-164.