Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Тетяна Василівна Сафонова
старший викладач Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну

Стаття присвячена появі та синтезу нових мистецьких стилів та напрямів, новітніх технологій свого часу впродовж винахідницького, творчого та життєвого шляху різних майстрів - друкарів, оформлювачів, шрифтовиків, ілюстраторів, дизайнерів - у мистецтві книги різних країн та часів.

Ключові слова: книгодрукування, модерн, типографське мистецтво, ар нуво, шрифт, масове виробництво, ілюстрування книги, комп’ютерні технології, електронні книги.

The article describes the emerging and convergence of new art styles and trends, latest technologies that were invented during the innovating and creative lives of artists of different kinds - typographers, layout designers, type writers, illustrators and designers - in its connection with the art of the book along different times in different countries.

Keywords: book printing, modern, typographic art, Stile Liberty, type, mass production, book illustration, computer technologies, electronic book.

Упродовж історії мистецтва книги відбувалися постійні зміни, помітні особливо з появою нових винаходів. Зміни стосувалися способів книгодрукування, пошуку нового шрифту, нового стилю у мистецтві, технік ілюстрування книги.

Ксилографія, яка була винайдена на Сході, у ХІѴ ст. отримала поширене впровадження в Європі. До недоліків цього засобу друкування відноситься складність у процесі й строк у використанні дерев’яних дощечок. Створення книги було копітким ділом - кожен раз різьбярам необхідно було кожну сторінку робити заново після декількох копій.

Вловивши дух часу, Йоган Гутенберг (1397-1468) з Німеччини, створив верстат для книгодрукування. Він придумав спосіб, грунтований на використанні замінних елементів металевих набірних літер. До 1501 р. в Європі існували друковані книги, окремі листи та ілюстрації, відомі як інкунабули (від лат. - "колисанка"). У 1450-1455 р. Гутенберг надрукував свою першу Біблію, яка називалася 42- рядковою, тому що у ній на кожній сторінці набрано та віддруковано 42 рядки тексту у два стовбці. Всього вона нараховувала 1282 сторінки. Всі художні елементи ілюстровані від руки. Частина тиражу виконана на папері, а частина на пергаменті. Гутенберг реалізував блискучу ідею випуску книг, які виглядали як звична публіці "продукція" середньовічних скрипторіїв, які стали одним з перших в історії прикладів виготовлення багатьох ідентичних копій однієї речі - масового виробництва для задоволення основних потреб ринку. Ця ідея була швидко підхоплена, і типографії стали виникати по всій Європі.

Італьянця Памфіліо Кастальді з Фельтре вважали винахідником рухомих літер. Венеціанські видавці застосовували гарнітуру часів Відродження, а не "готичні" літери, які імітували рукописний стиль, вельми розповсюджений у Німеччині. Відкриття книгодрукування поряд з прагненням до знань призвело до здешевлення книг та зробило їх доступними. За часи панування італійської сім’ї Медичі вийшла у світ ілюстрована енциклопедія (Нюрнбергська хроніка 1493р.).

Архітектор та видатний діяч шрифтового та книжкового мистецтва епохи модерну [1, 39] Ульям Моррис народився у Лондоні у багатій родині, освіту отримав в Оксфорді. Він став "ремісником" за самостійним вибором, потім директором своєї компанії, суттєво вплинув на розвиток європейського дизайну та був головним ідеологом руху "Мистецтв та ремесел". Видавництво було капризом Морриса. Воно було засноване у 1890 р. для випуску обмеженим тиражем розкішних книг, які були призначені для знатоків мистецтва. Його книги обходилися недешево. Одним з прикладів гарного книжкового дизайну є Келмськоттське видання, в якому розвинуті нові ідеї мистецтва книги. Характерною ознакою цього видання є стиль, де пишно орнаментовано розворот книги Чосера 1896р.

Появу ар нуво у мистецтві пов’язують з міфом, в якому говориться, що на початку ХХ століття прямі лінії та гострі кути поступово вийшли з моди і на Європу у рожевій хмаринці спустилося ар нуво і накрило всіх декадентськими плавними лініями, спокусливими вигинами, петляючими спіралями та багатим орнаментом стилізованих рослин. Кучері та хвилі ар нуво прийшли з Парижу завдяки Самує- лю Бінгу (1838-1905). Життя рослин продовжувалося у орнаментах А.Г. Макмурдо. Струменеві рослинні форми на титульному листі його книги "Церква Рена у Ситі" (1883р.) схожі на традиції Морриса.

Стиль ар нуво проявляється у творчості художника Уолтера Крейна (1845-1915) з Лондона, який переважно ілюстрував книги для дітей. Його творче спрямування є дуже доцільним, особливо стосовно розповсюдження грамотності серед дітей. Крейн не тільки оформлював книги, а й сам їх писав.

Зміни підхопив Адольф Муха (1860-1939), який був графічним дизайнером. Афіші, меню, календарі та книги забеспечили йому високу репутацію у Європі. Особливо можна відмітити вдало створе- не у 1897 р. оформлення книги Робера де Флера "Ільзе, принцеса Трипольська". Обкладинка, титульний лист, багато ілюстрацій та віньєток відповідають літературному змісту та виконані у техніці бага- тофарбної літографії.

Продовження розвитку книгодрукування та мистецтва книги визначилося зміною типографських можливостей. З’явилися новаторські шрифти та прийоми розміщення тексту. Пішли у минуле класичні принципи, витиснуті шрифтом "сенс сериф" - простими літерами, які виконані лініями однакової ширини, без зарубок на кінцях. Іншими нововведеннями були згущений рядок (літери сплющені та прижаті одна до одної по горизонталі) і розтягнуті рядки (літери та інтервали розтягнуті по горизонталі). З’явилася нова технологія - крупномасштабна кольорова літографія, яку використовували вже багато художників. Вона перетворила дизайн книги, допомогла стати книзі більш ілюстрованою. Удосконалена у 1860-х роках технологія друку в "півтону" дозволила переводити фотографії у комбінації точок і друкуванні їх на звичайному папері. Кольоровий друк означав, що ілюстратори могли розраховувати на прпвильнк відтворення своїх робіт. Нові технології та широке розповсюдження паперу у 1880 р. дали можливість друкувати до 1100 листів у час, що сприяло розповсюдження друкованих виробів, їх здешевлення і зробило книгу ще більш доступною.

Завдяки розробці каліографа Едварда Джонстона (1874-1944) з Англії книгодрукарі отримали новий шрифт, простий та легкочитаємий. Ці ясно окреслені шрифти ідеально підходили для тієї сучасності. Нове покоління дизайнерів створювало навіяні кубізмом та абстракціонізмом плакати, оформлювали книги. Ніжна пастораль поступилася місцем більше виразному модернистсько-символічному стилю.

1919 р. на заклик М. Шагала (1887-1985), який організував Народне художнє училище у Вітебську (Білорусія), відгукнулися К. Малевич, В. Єрмолаєва, Л. Лисицький. Малевич був представником "Нового реалізмому". Знайдений ним напрям - зображення геометричних фігур, написаних чистими локальними кольорами, та занурення їх у трансцендентальну "білу безодню" він пізніше назвав "супрематизмом". Малевич вважав, що тлом супрематичних композицій є завжди біле середовище - його глибина, його ємкість є невловимою, невизначеною, але існуючою. Ці нові композиції є породженням вільної творчої волі.

За направленням Наркомпросу в училищі працювала В. Єрмолаєва (1893-1937), яка пізніше стала ректором Вітебського художньо-практичного інституту. Під впливом Малевича вона захопилася безпредметним мистецтвом. З кінця 1920-х років Єрмолаєва співпрацює з дитячими журналами "Воробей", "Новий Робінзон", "Чиж", ілюструє книжки "Топ-топ-топ" В. Асеєва, "Много зверей" А. Введенського, "Поезд" Е. Шварца, оформлює серію байок Крилова, а також книжки В. Маяковського та Д. Хармса. Її ілюстрації та роботи - це приклад того, що принципи авангарду основані не на односкладній концепції, а насамперед на пластиці, свій напрям вона називала "живописно-пластичним реалізмом".

У 1900-1935 рр. нові радикальні художні ідеї - кубізм та абстракціоналізм - надихнули російський авангард. Народилася нова концепція дизайну - конструктивізм, який припускав використання матеріалів масового виробництва для створення нових форм: "Культ-ліги" плюс уява плюс соціальна доцільність - така графіка Ель Лисицького (1890-1941). Він був художником нового типу, художником- винахідником, який рекламував необхідність самої інтенсивної сумісної роботи мистецтва та технологій. Його пошуки у питаннях формотворення книги дали свій результат. "Пражська легенда" М. Броде- рзона, хоча і розфарбована від руки Лисицьким, виконана у вигляді свитку, який вкладався у дерев’яний футляр - зразок оригінального упакування. У 1923 р. у Берліні вийшла книга В.Маяковського "Для голоса", де Лисицький вперше використав метод візуально-просторової конструкції книги. Він оформив книгу на зразок телефонного довідника з сходинами регістратора, який дозволив швидко знаходити необхідний вірш.

Поява графічного дизайну у 1950-х роках у США ознаменувала нову епоху в мистецтві книги. Типографів, художників реклами та упакування, друкарів, які працювали у створенні мистецтва книги, об’єднувало слово "дизайн". У цей час більшість компаній продовжували експлуатувати той стиль, який склався у ХХ столітті, або замовляли створення нового іміджу місцевому друкарю або рекламній агенції. Упродовж півстоліття тенденції у дизайні очолювала Європа, але тепер, як і у багато іншому, настала черга Америки. Американський бізнес зрозумів, що перед публікою необхідно добре виглядати. Респектабельні видання, у більшості засновані наприкінці ХІХ ст., конкурували між собою, намагаючись перекупити кращих дизайнерів, фотографів та ілюстраторів.

Поки Америка модернізувала стиль графічного дизайну, раціональний і упорядкований тип мислення і візуальну точність, народився швейцарський інтернаціональний стиль. Ключовою фігурою в його створенні був художник, скульптор та архітектор-дизайнер Макс Білл (1908-1988рр.) [2, 36]. Він пропагував об’єднання принципів "Баухаузу", в якому він вчився, і конструктивізму Ульмської вищої школи дизайну. Школа культивувала приглушений стиль дизайну. Новий шверцайський стиль графіки став протилежним пізньому емоційному та екзотеричному дизайну. Його характерними рисами є: ясні образи, фотографії, шрифти без зарубок і проста, без прикрас, композиція, словом, чистота і практичність, які переважно використовувалися у дизайні аж до середині 1970-х років. Власне такого шрифту, як "Гельвентика", розробленого у 1958 р. Максом Мідингером та Едвардом Хоффманом і заслуговує швейцарський дизайн - стриманого, чіткого і прямого, який надає привабливості, викликає відчуття надійності. Ми бачимо шрифт "гелвентика" кожний день, хоча, мабуть, цього не усвідомлюємо. Автори шрифту переробили стандартний рублений шрифт, добавивши йому елегантності, якій дуже недоставало грубому геометричному дизайну 1930-х років. Помітні зміни у графічному дизайні відбулися з появою електроніки. Хто міг подумати, що у 1984 р. компанія "Apple" випустить на ринок "Макинтош 128" і лазерний принтер. Багатовікова традиція друкарської справи змінилася. Комп’ютерні програми стали більш потужними, з’явилися більш удосконалені операції з графічними образами, стали можливими нові типи графічного дизайну. Ця епоха називалася постмодернізмом. Наступив час переосмислення мистецтва книги. Вольфганга Вейнгарда (1914р.) знайшов нові ідеї, щоб змінити строгі швейцарські шрифти. Його ідеї визвали відгук у молодих дизайнерів США, деякі з них - шрифтовики - були особливими людьми, їх метою було спрощення комунікації. Одні робили собі ім’я на одному шрифті, інші розробляли їх цілими десятками (Фридмап, Грайман, Цапф).

Кар’єра Германа Цапфа (1918р.), перервана Другою світовою війною, є підтвердженям цієї думки. Він став одним з найплідніших дизайнерів шрифтів ХХ століття. Цапф розробив класичний римський шрифт "Палантино", який став одним зі стандартних шрифтів "Apple", а також елегантний шрифт "Оптима".

Термін "дизайн", який виник у 50-х роках ХХ ст. і відносився до дизайну типографської продукції, у наш час охоплює і електронні форми комунікації. Перевидання текстових книг у електронному вигляді стає популярним. Особливо це стосується перевидання старовинних видань. Електронні книги - це зразки книг, які потребують високої якості та забезпечення її збереження. Для цього розроблені особливі технології перезйомки та обробки зображень і ми отримаємо гарну книгу з аудіо-диском. На цьому новітні технології не зупиняються. На виставці книги можна зустріти видавництва, які видають java-книги у форматі mobilebook та дають можливість скачувати книги через інтернет. Поезія та проза, класика і літературні новини - все це сьогодні можна читати з екрану мобільного телефону.

На основі проведеного дослідження мистецтва книги та виявлення нових технологій друкування, сучасних комунікаційних систем, доведено, що книга є продуктом синтезу, її створення розкриває нам поєднання мистецьких стилів та творчих зусиль митців різних країн. Сучасна книга як феномен культури - це витвір мистецтва та технологій, який продовжує розвиватися, знаходячи нові форми існування.

Використані джерела

Немировский Е. Л. Всегда ли машина убивает искусство книги? / Евгений Львович Немировский // Ком- пьюАрт. -1999.- №6. - 42с.

Аронов В. Р. Художник, педагог, критик [Текст] / В. Р. Аронов, Макс Билл. Кн.: [Творческие направления в современном зарубежном дизайне]. - М., 1990. - Вып. 60. - 120с. - (Труды ВНИИТЭ. Серия "Техническая эстетика").