Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Аматьєва ОВиноградова Г., Корнєєва О.

Нормативні документи та науково-методичні матеріали, пов’язані з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань, пропонують вимоги до оновлення змісту освіти дитини. Так, новою Базовою програмою розвитку дитини «Я у Світі» визначено основні можливості, завдання розвитку та умови організації життєдіяльності дітей дошкільного віку [1].

Великий потенціал для творчого розвитку дітей надає зображувальна діяльність та форми активності дошкільників, які засвідчують її реалізованість і утворюючі вміння. Зокрема, творча форма активності, пов'язана із прагненням до креативної, створювальної діяльності, прояву фантазії, вигадки та уяви. Саме наочний і конкретний процес самостійного створення впливає на психіку і розум дитини, її інтелект і відчуття. Це дає змогу максимально використовувати його засоби для активної прикладної художньої діяльності, виявлення та розвитку здібностей дітей та вираження власних почуттів різними засобами виразності .

Аналіз психолого-педагогічних досліджень (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, В.С.Мухіна, М.М.Поддьяков, Б.М.Тєплов та ін.) дозволив з'ясувати сутність та зміст основних понять проблеми, що досліджується [3,8,10].

На думку Б.М.Тєплова, здібності виявляються тільки в діяльності, у такій діяльності, яка не може виконуватись без цих здібностей. [10] Ми розуміємо розвиток творчих здібностей дітей як таку діяльність, у якій отримують найбільший розвиток загальні та спеціальні здібності дитини. Здібності виявляються у динаміці їх набуття, як швидко, легко, глибоко проходить процес самостійного втілення знань та вмінь, необхідних для конкретної утворюючої діяльності. Наявність здібностей до зображувальної діяльності можна спостерігати в умовах безпосередньої реалізації вказаної діяльності.

Створення відповідного розвивального середовища, яке сприяє ефективному розвитку творчого потенціалу дитини і образотворча

діяльність як його частина передбачає найбільш сприятливі умови для розвитку творчих здібностей. У процесі опанування об’єктів розвивального середовища та образотворчої діяльності доречно пов'язати у свідомості дошкільника прагнення до створення, впевненість у своїх вміннях, вольові зусилля до досягнення результату. Пояснити, що якість зробленого значною мірою залежить від вкладених виконавцем зусиль. Саме тому на позитивну оцінку заслуговує не просто сам твір, а бажання утворювати нове, наміри та зусилля автора. Послідовні дії педагога для реалізації та розвитку образотворчих вмінь передбачають певну систему.

Сучасна концепція дошкільної освіти, різноманіття видів її реалізації передбачають значну варіативність у використанні програм і педагогічних технологій. Опановуючи різні програми, можна вносити до них зміни, що не порушують загальну концептуальну спрямованість, але враховують специфіку їхньої реалізації, надають їм статусу парціальних варіативних дій. На наш погляд, варто додержуватися рекомендацій до комфортного розвитку дітей, пропонованих програмою «Я у Світі». А саме: діяльнісний підхід, атмосфера доброзичливості, занурення кожної дитини у творчий процес, опора на внутрішню мотивацію, відкриття нового, варіативність, особистісно-орієнтована взаємодія. Саме за таких умов набуває актуальності послідовне формування основних фондів діяльності дитини у створеній нами системі, яка відповідає вищеозначеним поняттям [9]. А саме: «мотивація-фонд Я хочу», «досягнення-фонд Я можу» та «особисті вольові зусилля-фонд Я буду». Такий підхід здатний забезпечити усвідомлений розвиток здібностей дитини, а також сприяти розвитку ініціативи і творчості для досягнення задуму.

Для забезпечення комплексного процесу розвитку дитини ми включили три типи організації діяльності дітей запропоновані сучасною дошкільною дидактикою. А саме: спеціально організована діяльність, партнерська діяльність, самостійна діяльність.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури надав підстави для створення дієвої системи розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку під час різних типів організації засобами поступового включення у зображувальну діяльність. Для цього нами сформовані наступні блоки: «Я хочу це знати» (спеціально організована діяльність, що спрямована на створення інформаційного поля зображувального досвіду дитини), «Я можу це зробити» (партнерська діяльність, яка спрямована на апробацію дитиною зображувальних вражень у взаємодії з дорослим), «Я буду це робити» (самостійна діяльність, яка передбачає усвідомлені вольові зусилля до формулювання задуму, добору техніки його виконання та отримання результату).

Під час експерименту нами були поставлені наступні задачі. 1. Виявити рівні розвитку творчих здібностей дітей у зображувальній діяльності. 2. Розробити та апробувати систему розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами зображувальної діяльності. 3. Визначити умови ефективного розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Під час констатуючого етапу дослідження за допомогою елементів короткого тесту П.Торренса «Закінчи малюнок» ми визначили відмінні риси прояву творчих здібностей дітей та розподілили їх за рівнями розвитку: 34 - 40 балів - високий рівень розвитку творчих здібностей, 18-33 бали - середній рівень розвитку творчих здібностей, 0-17 балів - низький рівень розвитку творчих здібностей.

До першого рівня (високого) були віднесені 14,82% дітей експериментальної групи і 16% дітей контрольної групи. Малюнки цих дітей вирізняються поміж інших. На них зображені кілька предметів, з'єднаних елементарним сюжетом, предмети промальовані детально. Сюжети різні, не повторюються. Діти виявляють більшу свободу у використанні завданих елементів для створення образу. У багатьох роботах вихідна фігура є другорядним елементом намальованого образу. Малюнки кольорові.

До другого рівня (середнього) були віднесені 59,26% дітей експериментальної групи і 56% дітей контрольної групи. У малюнках цих дітей присутні окремі об'єкти з різними деталями або включені до якогось вигаданого сюжету. Малюнки не виразні, намальовані простим олівцем.

До третього рівня (низького) були віднесені 25,93% дітей експериментальної групи і 28% дітей контрольної групи. Діти цієї групи не приймають завдання на створення образу з використанням вихідного елемента. Вони не домальовують елемент, а малюють поряд щось своє (вільне фантазування). А якщо домальовують фігуру, то зображення контурне, схематичне, без деталей.

Аналізуючи отриманні експериментальні дані, ми зробили висновок, що в групі переважає середній та низький рівень розвитку творчих здібностей. Діти зазнавали труднощі у створенні зображень. Вони не вміли спрямовувати уяву на вирішення поставленої задачі. Творчу діяльність дітей ми визначили як пасивну. Багато дітей не намагаються спробувати вигадати, вони просто відмовляються від завдання, замінюючи свій малюнок чимось іншим. Роботи дітей свідчать про низький рівень розвитку технічних вмінь, що в більшості випадків гальмує реалізацію творчого задуму.

Означена система роботи з розвитку творчих здібностей дітей засобами зображувального мистецтва розроблена з використанням доробків Барташнікова О.О., Бетенски М.М., Дубровської Н.В., Ликової

О.І, Нікітіна Б.П., Фесюкової Л.Б., Шульги Л.М та ін., адаптовані до завдань експерименту. [2, 4, 6, 11]

Означена система є інтегрованою, але не вичерпує всі можливості і напрямки розвитку інтелектуально-творчого розвитку особистості дитини. Говорячи про інтеграцію у навчанні дітей дошкільного віку, ми маємо на увазі наступні її ознаки: тематична побудова змісту, варіативність включення різних видів діяльності, варіативність добору вірного, зручного дитині та адекватного програмі рішення. Інтеграція в нашій системі відповідна «спірально-концентричному принципу» і вчить дітей з перших кроків пізнання тому, що світ - це єдине ціле, усі елементи в ньому пов'язані.

Експериментальна система на формуючому етапі складалась з чотирьох компонентів і розроблена з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей старшого дошкільного віку. Її характерною особливістю є те, що діти, постійно використовують і таким чином не гублять з поля зору раніше сформовані способи творчого мислення, постійно розширюють і заглиблюють коло особистих можливостей у даній сфері. Періодично повертаються до раніше опрацьованих способів мислення, але кожного разу на більш високому рівні у порівнянні з попереднім етапом. Завдання кожного компонента дібрані таким чином, що дозволяють одночасно вирішувати мотиваційні, психокорекційні задачі, задачі розвитку інтелектуально-творчих характеристик дитини.

Компоненти експериментальної системи (мотиваційний, розвивальний, арт-терапевтичний, рефлексивно-корекційний) є рівноважними і взаємопов'язаними між собою. Розвиток продуктивної творчості відбувається завдяки комплексному поєднанню усіх запропонованих компонентів. Всі вони поєднані між собою за жанром мистецтва, у якому працюють діти. Важливим є добір форм організації діяльності дітей для реалізації кожного з компонентів. Адекватне її здійснення передбачено збалансованим розподілом організаційно- педагогічного забезпечення через спеціально-організовану (далі - СОД), партнерську (ПД) та самостійну діяльність (СД).

Кожний з чотирьох компонентів системи надавав дітям змогу оволодіти спеціальними способами продуктивної творчої діяльності, що сприяють розвитку загальних творчих здібностей. Дамо більш детальну характеристику означених етапів роботи.

Розглянемо більш докладно кожний компонент з точки зору його змісту у таблиці №1.

Розглянемо компонент перший - мотиваційний. Мета цього етапу роботи: залучення до світу мистецтва через участь у пошуку інформації; формуванні бажання пізнавати світ зображувального мистецтва, знайомитися із його шедеврами; створення збірок і презентації відомих творів образотворчого мистецтва; формування естетичного ціннісного сприйняття світу; набуття вмінь усвідомленого пошуку необхідної інформації та її презентації у колі одноліток. Реалізація завдань компоненту може здійснюватися у спеціальноорганізовних умовах партнерської, самостійної діяльності. А саме: у формі фронтальних занять, спрямованих на ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами образотворчого мистецтва (художніми картинами з різних жанрів мистецтва, графікою, скульптурою, керамікою тощо), занять-здивувань, тематичних занять, жанрових виставок. Через створення альбому жанра діти не тільки пізнають його зображувальні можливості, а також навчаються проектуванню, навичкам мікровикладання. Ознайомлення дітей з виробами мистецтва сприяли розвитку у дітей художнього сприймання. Діти навчилися визначати емоційний зміст твору, засоби художньої виразності, використані автором, визначати своє особистісне відношення до творів. Найефективнійшими формами мотиваційного компоненту системи є завдання для самостійного пошуку інформації, створення альбому бажань «Я хочу».

Завдання для самостійного пошуку і ознайомлення з предметами декоративно-прикладного мистецтва сприяло формуванню у дітей «почуття декоративності», уміння «читати» візерунки, збагачення асоціативних зв'язків (порівняння образів з реальними об'єктами, предметами).

Компонент другий - розвивальний. Мета: ознайомлення із принципами зображення, оволодіння узагальненими способами зображення; ознайомлення із зображувальними та виражальними можливостями матеріалів Розвиток продуктивної творчості засобами оволодіння спеціальними способами мислення: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей. Розвиток вміння оцінювати власні вміння, вчити інших, допомагати дітям.

Мета цього етапу роботи реалізується під час занять-порівнянь, тематичних занять у спеціально-організованій діяльності засобами об’єднання дітей у підгрупи. Завдання розвивального компоненту

реалізуються Під час партнерської діяльності на заняттях-вправах, де пояснюється та практично відпрацьовується техніка, робота із панно досягнень «Я вмію...». Самостійна діяльність розвивального компоненту передбачає спрямовуюче завдання у шафах (що змінюються щоденно), робота у розвивальних зонах (за рівнями розвитку вмінь), взаємонавчання, індивідуальні завдання, які складаються з добірки розвивальних ігор.

Розвивальні ігри сприяли розвитку таких способів мислення, як-от виділення протилежних властивостей, ставлення запитань, генерування ідей, переформулювання. Наприклад, ігри «Добре - погано», «Добери слово».

Здатність дитини ставити нові запитання і проблеми формувалися в іграх «Чомучка», «Що у мішечку?».

Під час розвиваючої гри «Винахідник» діти навчалися вмінню переформулювання, виділення в предметі нехарактерних для нього, несуттєвих з погляду призначення властивості.

Генеруванню ідей, створенню оригінальних образів: вміння «включати» уявний об'єкт у нові зв'язки сприяли ігри «Чарівні кола», «Перетворення квадрата».

Третій компонент - арт-терапевтичний. Його мета: створення психологічно-комфортної атмосфери, зменшення соціального напруження, подолання негативної реакції однолітків засобами зображувального мистецтва, формування відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими творчих починань дитини. Мета реалізувалася у формі індивідуально-групових (5-8 дітей) арт- терапевтичних занять. Діти включаються в групову психологічну роботу, яка є одночасно і психокорекційною. Їх основна задача - формування у дітей емоційної децентрації, підвищення самоповаги, зниження агресивності та страхів, поліпшення взаємовідносин з оточуючими. У ході цієї роботи діти навчилися впізнавати й описувати основні емоції, познайомилися із негативними емоціями та способами їх зовнішнього прояву й контролю.

Четвертий компонент - рефлексивно-корекційний має таку мету: вчити дітей формувати та висловлювати думку про власний творчий задум та його реалізацію, оцінювати роботи з власних ціннісних позицій, аналізувати доцільність використання приладдя, вміння творчо користуватися навичками, коментувати і діяти у ситуаціях вибору(матеріал, колір, виражальні засоби); робити висновки щодо удосконалення власної творчої діяльності. Цей етап роботи проходив у формі індивідуальних художньо-практичних вправ, занять-організацій персональної виставки; занять-презентацій; рольової гри «Музей». В умовах партнерської діяльності проводилися: гра «Запрошення у гості майстра», вправи «Я побачив...», хвилини висловів «Хочу сказати», партнерські тренінги «Як зробити краще». Підсумковими формами роботи стали такі: самостійне створення та презентація авторського альбому, виставки;

Треба зазначити, що робота з дітьми була побудована на ігровій основі. Гра не тільки створює умови для вияву творчості, вона у значній мірі стимулює розвиток творчих здібностей малюка.

Важлива особливість системи полягає у мотиваційному характері її реалізації. Бажання дитини є первинною умовою дієвості системи. Діти включалися у процес тому, що він їм подобався. Педагоги використовували природну потребу «ігри залюбки» для поступового залучення дітей до складних творчих форм ігрової активності.

Описана система відрізняється від традиційних тим, що не має жорстких методичних обмежень. Вона добре компонується із календарним планом занять у дошкільному закладі, не вимагає від педагогів «спеціальних» знань і вмінь. Але вимагає проявів творчості дорослих у процесі розробки самих завдань, тому що розвивати творчість може тільки той, хто сам здатний до творчості.

Під час реалізації експериментальної системи нами були виявлені особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку, а саме: 1) розвиток творчих здібностей дітей носить індивідуальний характер; 2) темпи розвитку у окремих дітей відрізняються; 3) рівні розвитку творчих здібностей залежать від факторів, а саме наявність природних задатків, підтримка процесу розвитку з боку сім'ї, наявність та доступність зображувальних матеріалів у розвивальному оточенні.

На контрольному етапі реалізації завдань експериментальної роботи з розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку були отримані наступні результати. Суттєво підвищилися показники розвитку творчих здібностей дітей. У дітей експериментальної групи показники високого рівня зросли на 15%, середнього рівня - на 4%, а показники низького рівня знизилися на 18%. В контрольній групі таких позитивних значущих змін не відбулося: показники високого та середнього рівнів підвищилися відповідно на 4% і на 6%, показники низького - знизилися на 8%.

Контрольний експеримент виявив, що показники рівнів розвитку творчих здібностей дітей у контрольній групі зросли за рахунок вікового (психічного і фізичного) зростання дітей та індивідуальної роботи батьків. А показники в експериментальній групі підвищились за рахунок вікового (психічного і фізичного) зростання, роботи батьків а також спеціальної психологічної і педагогічної роботи, спрямованої на розвиток творчих здібностей засобами зображального мистецтва.

Необхідно зазначити, що у дітей, які брали участь в експерименті, окрім розвитку творчих здібностей, проявилися суттєві особистісні зміни: діти стали більш активними, ініціативними, здатними до прийняття самостійних рішень, до знаходження особистісних оригінальних рішень. У них знизився страх перед невдачею, перед можливим критичним зауваженням. З'явилася більша упевненість у собі і у своїх можливостях. Збагатився зображувальний досвід дітей, про що свідчать різноманітні оригінальні сюжети дитячих малюнків.

Особливе місце займають засоби зображувального мистецтва, які цікаві самим дітям, викликають у них позитивні емоції. Завдяки її використанню діти експериментальної групи більше фантазують, у них склався оригінальний склад мислення, навчилися вирішувати логічні завдання.

Проведена нами робота дозволяє зробити висновок про те, що розвиток творчих здібностей у дітей - процес достатньо складний і залежить від деяких умов. Окреслимо їх: 1) використання всього потенціалу зображувального мистецтва через ознайомлення дітей з його можливостями, із різними видами й жанрами; 2) наявність матеріалів для творчості і можливості у будь-яку хвилину діяти з ними (спеціальне розвивальне оточення); 3) мотивація, за якої дитина має відчуття творити нове, тобто знає, що її творчі прояви не отримають негативної оцінки з боку дорослих; 4) у дитини формується відчуття розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих проявів; 5) формування потреби у дітей докладати вольових зусиль для досягнення певного результату в інтелектуальній та творчій діяльності.

Отже, дослідження дає можливість підтвердити те, що цілеспрямована система розвитку творчих здібностей дітей засобами зображувального мистецтва сприяє розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. А експериментальна програма, в якій використовуються фонди мотивації, розвитку, рефлексії та психокорекції особистості дитини, дає високі результати.

Розвиток творчості виконує важливу функцію у загальному розвитку дитини, у становленні його особистості, формуванні життєвого досвіду. Вважаючи важливість розвинених творчих здібностей дитини ми прогнозуємо подальшу розробку системних дій для подальшого розвитку і одночасної використання творчих здібностей для оптимізації роботи з дітьми дошкільного віку.

Резюме

У статті зроблена спроба технологізації завдань, поданих у Базовій програмі розвитку дитини "Я у Світі". Експериментальна система поєднує мотиваційний, розвивальний, арт-терапевтичний, рефлексивно- корекційний етапи.

Виявлені рівні розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку у зображувальній діяльності та умови їх розвитку.

Ключові слова: Розвиток творчих здібностей, спеціально організована, партнерська, самостійна діяльність, мотиваційний, розвивальний, арт-терапевтичний, рефлексивно-корекційний етапи.

В статье сделана попытка технологизации заданий, поданных в Базовой программе развития ребенка "Я у Світі". Экспериментальная система соединяет мотивационный, развивающий, арт-терапевтический, рефлексивно-корекционный этапы.

Определены уровни развития творческих способностей детей старшего дошкольного возраста в изобразительной деятельности и условия их развития.

Ключевые слова: развитие творческих способностей, специально организованная, партнерская, самостоятельная деятельность, мотивационный, развивающий, арт-терапевтический, рефлексивнокоррекционный этапы.

In clause the attempt technologies of the tasks sent in the Base program of development of the child "I in the world" is made. The experimental system connects motivational, developing, art-internistal, reflexing-correctional stages.

The levels of development of creative abilities of children of the senior preschool age in representational activity and condition of their development are found out.

Key words: development of creative capabilities, specially organized, partner, independent activity, motivational, developing, art-internistal, reflection-correction stages.

Список літератури

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі»/ Наук.ред.та упоряд.О.Л.Кононко.-2-ге.,випр..: Світич,2008.-430с

Бетенски Мала.Что ты видишь? Новые методы арт-терапии.- М.:Эксмо-Пресс, 2002.

Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте.-М.: просвещение, 1967.

Дубровская Н.В. Приглашение к творчеству.-С.Пб.: Детство-Пресс, 2004.

КудрявцевВ.Т.,Уразалиева Г.К., Кириллов И.Л. Личностный рост ребенка в дошкольном образовании.- М.: Макс-Пресс,2005.

Ликова І.О. Програма художнього виховання, навчання й розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки».-Х.: Веста: Видавництво «Ранок»,2007.

Паламарчук Л.Н. Формирование художественно-эстетической компетенции детей дошкольного возраста.-Запорожье, 2003

Поддъяков М.М. Творчество и саморазвитие детей дошкольного возраста.Концептуальный аспект.-Волгоград: Учитель,2008

Современные подходы к организации художественно-творческой деятельности дошкольников.-Донецк: ИППО,2005.

Теплов Б.М. Способности и одаренность// Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи.- М.,1981

Шульга Л.М.Розвиток творчих здібностей дітей молодшого дошкільного віку на заняттях із малювання.-2-ге вид.-Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004.