Науковий вісник України | Наукові статті та публікації

Г. Дейниченко кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

Стаття присвячена проблемі підготовки студентів педагогічних ВНЗ до технічного конструювання; визначенню сутнісних характеристик професійно-особистісного компоненту готовності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання, що забезпечує формування особистісних якостей, значущих для професійної діяльності.

Ключові слова: природничо-математичні спеціальності, технічне конструювання, готовність студентів до технічного конструювання, професійно-особистісний компонент готовності.

Г. Дейниченко

кандидат педагогических наук, доцент кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы Харьковского национального педагогического университета имени Г. С.Сковороды ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНЫЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ТЕХНИЧЕСКОМУ

КОНСТРУИРОВАНИЮ

Статья посвящена проблеме подготовки студентов педагогических ВУЗов к техническому конструированию; определению сущностных характеристик профессионально-личностного компонента готовности будущих учителей естественно-математических специальностей к техническому конструированию, который обеспечивает формирование личностных качеств, значимых для профессиональной деятельности.

Ключевые слова: естественно-математические специальности, техническое конструирование, готовность студентов к техническому конструированию, профессионально-личностный компонент готовности.

G. Deynychenko

a candidate of pedagogical sciences, associate professor for the General Pedagogy and Higher School Pedagogy Department at the Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda OCCUPATION AND PERSONALITY COMPONENT OF PREPAREDNESS OF FUTURE TEACHERS FOR THE ENGINEERING

DESIGN

This paper is devoted to the issue of teaching the engineering design to the students at the pedagogical institutions of higher education; determining the essential characteristics of the occupation and personality component of preparedness of future teachers acquiring the natural and mathematical specialties for the engineering design; this component provides development of personality qualities important for professional occupation.

Key words: natural and mathematical specialties, engineering design, preparedness of students for the engineering design, occupation and personality component of preparedness.

Постановка проблеми. Реформування сучасної системи освіти в Україні, орієнтованої на входження в світовий освітній простір, вимагає забезпечення підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, впровадження наукоємних технологій, що спрямовує вищі педагогічні навчальні заклади на перегляд змісту, методів, форм навчання й вимагає розробки ефективних технологій забезпечення готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя. Важливе місце в цьому процесі належить питанням підготовки студентів педагогічних ВНЗ до технічного конструювання.

Аналіз основних досліджень і публікацій сучасної педагогічної теорії та практики (П. Гальперін, Н. Кузьміна, В. Сластьонін та ін.) надає підстави розглядати підготовку студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання як процес навчання, що забезпечує готовність майбутніх учителів до конструкторської діяльності в межах їхньої професійної компетенції. Готовність визначається як сутнісна характеристика результату підготовки майбутніх учителів, що передбачає сформованість значущих для технічного конструювання в майбутній професійній діяльності позитивно усвідомленої сукупності мотиваційно- ціннісних орієнтацій, цілей (мотиваційно-ціннісного компонента); системи знань, умінь, навичок (змістового компонента) й особистісних якостей, потенційних можливостей (професійно-особистісного компонента).

Завданням статті є розкриття сутнісних ознак професійно- особистісного компоненту готовності студентів природничо-математичних спеціальностей до технічного конструювання, що вимагає теоретичного обґрунтування та визначення професійно-особистісних якостей майбутніх учителів, які впливають на ефективність здійснення техніко- конструкторської діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Професійно-особистісний компонент готовності до технічного конструювання пов'язаний з розвитком здатності студента мобілізувати особистісні якості професійної, рефлексивної і творчої спрямованості, значущі для технічного конструювання.

У науково-педагогічній, психологічній та методичній літературі автори (І. Большанін, О. Коваленко, В. Моляко та інші науковці) виділяють велику кількість професійних якостей особистості, необхідних у здійсненні технічного конструювання. Серед них найбільш цінною якістю для здійснення техніко-конструкторської діяльності, на наш погляд, є творчість, завдяки якій конструктор вирішує завдання, виконуючи елементи конструкції по-новому, своєрідно, намагаючись розробити об’єктивно нову конструкцію, що може бути визнана винаходом завдяки досягнутого економічного ефекту. Творчість конструктора особливо ефективна в поєднанні з такою рисою особистості як активність, оскільки активність перш за все передбачає ініціативність, вихід за рамки звичного, зовні запропонованого, та знаходить вияв у готовності, прагненні до самостійної діяльності, якості її здійснення, виборі оптимальних шляхів для досягнення поставленої мети, виявляючи тим самим своє ставлення до конкретної діяльності та її результатів [7].

Активність, ініціативність конструктора виявляються й у вмінні примусити себе працювати, відмовляючись від легких шляхів у розв’язанні питань, якщо це призводить до погіршення якості конструкції виробу, тобто вимагають певних вольових зусиль.

Оскільки певна діяльність не завжди є бажаною для особистості, а може бути просто необхідною, то за таких обставин важливим є механізм волі, що виявляється в здатності досягати здійснення поставлених цілей, прагнень, тобто там де є воля в досягненні мети діяльності - там завжди є активність, яка передбачає вибірковість об’єктів, засобів, форм діяльності, вибір оптимальних шляхів досягнення мети [7]. Так, основний обсяг роботи конструктора пов’язаний з розробкою робочої документації, що потребує від нього кропіткої праці й сформованості позитивних вольових якостей особистості, які розуміють як відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки [3].

Перелік вольових якостей особистості є достатньо великим, тому будемо розглядати тільки основні, значимі для технічного конструювання у відповідності до класифікації, запропонованої В. Каліним, згідно з якою енергійність, терплячість, витримку та сміливість відносять до базальних (первинних) якостей, тобто таких, які проявляються як односпрямовані регуляторні дії свідомості в формі вольового зусилля [3, с. 306]. При цьому енергійність розуміється як здатність піднімати активність до необхідного рівня за допомогою вольових зусиль; терплячість і витримка виявляються в умінні підтримувати інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (втома, поганий настрій тощо) та здатності швидко гальмувати (послаблювати) дії, думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення; сміливість проявляється в умінні протистояти проявам страху, дискомфорту, пов’язаними з можливістю не отримати позитивний результат.

Базальні (первинні) вольові якості утворюють ядро системних (вторинних) вольових якостей, що являють собою певні сполучення односпрямованих проявів свідомості, пов’язаних із широким спектром функціональних проявів вольової, емоційної та інтелектуальної сфер. Такі позитивні системні вольові якості як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, ініціативність, рішучість, організованість є основними в здійсненні будь-якого виду діяльності, оскільки забезпечують процеси саморегуляції, самоорганізації особистості в діях, спрямованих на мету (І. Сеченов, Ч. Шерінгтон, В. Калін, Л. Веккер, Р. Мей).

Для вольових проявів характерним є процес перетворення мислення особистості в дієве, емоційно-вольове, що передбачає розвиток активної, творчої особистості (І. Бех) і особливо проявляється в конструкторській діяльності. Отже, сформованість основних системних вольових якостей впливає на ефективність техніко-конструкторської діяльності, забезпечуючи її позитивний результат, оскільки:

цілеспрямованість передбачає уміння особистості керуватися в своїх діях близькими і перспективними цілями, спрямовуючи діяльність на досягнення передбачуваного результату в розробці виробу, що проектується. Цілеспрямованість тісно пов’язана з принциповістю, яка відбивається в уміннях послідовно відстоювати власні погляди, позиції, переконання, основані на об’ єктивних даних і виявляється в стійкій дисциплінованості, дотриманні принципів конструкторської етики;

наполегливість указує на здатність особистості тривало, не знижуючи активності, домагатись поставленої мети, незважаючи на труднощі та перешкоди;

самостійність характеризується вмінням приймати оптимальні в певній ситуації рішення з різноманітних технічних питань без сторонньої допомоги і виявляється в здатності ставити мету діяльності, брати відповідальність за її організацію, критично сприймати та переробляти потрібну інформацію;

ініціативність конструктора вказує на сформованість умінь розв’язувати задачі, що не передбачені технічним завданням з метою створення найбільш оптимальної за своїми технічними характеристиками та якісної конструкції виробу;

рішучість виявляється в умінні приймати обдумані рішення, послідовно втілювати їх, використовуючи результати інженерного аналізу й обирати конструкцію з оптимальними показниками;

організованість передбачає сформованість уміння планувати діяльність, створити в роботі чіткий порядок і виявляється в зібраності, концентрації уваги на головному, раціональній організації розробок у відповідності до вимог стандартів, що вимагає повноти і акуратності відпрацювання конструкторської документації.

Оцінка системних вольових якостей відбувається через рівень їх сформованості, втім низький рівень сформованості будь-якої базальної вольової якості ускладнює утворення системних вольових якостей. Разом з тим сила вольових проявів залежить не тільки від наявності або рівня сформованості вольових якостей особистості, але й від мотивів і змісту цілей, яким ці якості послуговують (Н. Левітов).

Ураховуючи мету нашого дослідження, а також специфіку техніко- конструкторської діяльності, окремі індивідуальні якості особистості, що впливають на ефективність її здійснення, потребували додаткового вивчення, а саме:

відповідальність, що передбачає додержання особистістю взятих на себе обов’язків, виконання прийнятих норм і правил;

впевненість, яка характеризується оптимістичним підходом до здійснення конструкторської діяльності з вірою у власні сили та успіх за умови докладання потрібних зусиль;

інтенсивність діяльності, що виявляється у здатності працювати продуктивно, швидко переключатися на інші види роботи конструктора без шкоди для якості вирішення питань;

працьовитість, яка проявляється у посидючості, здатності до зосередженої, продуктивної праці на весь період діяльності, що потребує психологічної урівноваженості;

акуратність, що передбачає додержання вимог стандартів та інших нормативних документів у розробці конструкторської документації, охайність у її оформленні.

Одним із показників розвиненості вольової сфери особистості є її здатність до систематичного самоконтролю, тобто раціональної рефлексії і оцінки власних дій, мета якого полягає в запобіганні помилковим діям та їх виправленні, що передбачає усвідомлювану регуляцію поведінки та діяльності для забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, вимогам тощо [4, с. 312-313].

Сформованість умінь контролювати свої дії перевірялась нами в ході спостережень за розв’язанням студентами задач прикладного характеру на кшталт: “У процесі підготовки до уроку виявилось, що не працює певна установка або прилад, а це унеможливлює демонстрацію досліду. З чого Ви почнете ремонт?” Аналіз відповідей студентів дає підстави свідчити, що 16,9% (з 296 осіб) не володіють методикою ремонту, оскільки відчувається брак досвіду з конструювання обладнання. Разом з тим у ході спостережень за цими студентами було з’ясовано, що вони практично не застосовують прийомів самоконтролю у розв’язанні задач шкільного курсу фізики, елементарної математики та ін., пояснюючи це тією обставиною, що методи їх розв’язання ними опановано ще в курсі середньої школи. Такі студенти, як правило, допускають помилки у технічних розрахунках, не дотримуючись методики їх виконання; використовуючи готові формули, не вміють правильно оцінити їх точність, що не дає можливості зробити висновок про вірогідність отриманих результатів.

Проведена роз’ яснювальна робота показала, що студенти усвідомлюють важливість попередження помилок у технічних розрахунках, оскільки відсутність контролю за власними діями на цьому етапі конструювання призводить до помилкових висновків у пошуку конструктивних рішень, водночас їм бракує зосередженості й уваги.

Важливу роль у процесах самоконтролю особистості відіграє її самооцінка (вияв оцінного ставлення до себе, своїх можливостей, якостей у співвідношенні з певним еталоном, зразком), яка є передусім результатом розумових операцій аналізу, порівняння, синтезу та водночас засобом розумового й морального самовдосконалення, важливим регулятором поведінки. Від рівня сформованості самооцінки (адекватна, занижена, завищена) залежать взаємовідносини особистості з оточуючими, її критичність, вимоги до себе, відношення до успіхів і невдач, тобто самооцінка впливає на ефективність діяльності та подальший розвиток особистості (А. Петровський, М. Ярошевський та інші).

Таким чином, оцінка ефективності діяльності з технічного конструювання виявляється у здатності особистості до її рефлексивної регуляції, що передбачає усвідомлення, осмислення її результатів, методів, які призвели до них і виявляється у здатності розв’язання внутрішніх протиріч [7, с. 285].

Висновки. Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що всі визначені особистісні якості (творчість, активність, воля) та рефлексивні вміння (самоконтроль, самооцінка) є відносно незалежними змістовими критеріями оцінки ефективності навчання технічного конструювання, які взаємопов’язані багатозначними відношеннями, що знаходять свій вияв у такому інтегральному формалізованому та єдиному критерії, як готовність особистості до технічного конструювання.

Література

Большанин И. В. Конструирование в курсе черчения : учебное пособие / И. В. Большанин. - Томск : Том. ун-т, 1987. - 156 с.

Гальперин П. А. Введение в психологию / П. А. Гальперин. - М. : МГУ, 1976. 150 с.

Загальна психологія : навч. посіб. / [О. Скрипченко, Л. Долинська, З Огороднійчук та ін.]. - К. : А.П.Н., 1999. - 463 с.

Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко] ; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М. : Политиздат, 1985. - 431 с.

Коваленко О. Е. Дидактичні основи професійно-методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О. Е. Коваленко. - К., 1999. - 38 с.

Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. - М. : Высшая школа, 1990. - 119 с.

Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / В. І. Лозова. - 2-е вид., доп. - Х. : ОВС, 2000. - 164 с.

Моляко В. А. Психология конструкторской деятельности / В. А. Моляко. - М. : Машиностроение, 1983. - 134 с.